Герой Майдану з Херсонщини зараз воює в Бахмуті
20 лютого в Україні вшанували День пам’яті Героїв Небесної Сотні. Саме в цей день 2014 року було найзапекліше протистояння між протестувальниками і “Беркутом” на Майдані Незалежності в Києві.
У тих подіях на Майдані брали участь чимало жителів Херсонщини. Серед них був Валентин Добрий із Білозерки. Його історію виданню НОВА КАХОВКА.City розповів письменник і видавець із Києва Володимир Шовкошитний, який провів на Майдані 92 дні.
“Якось у юрті когось перев’язував. Заходить парубок. Повертається, а в нього від п’ят до попереку все в осколках Біля нього розірвалася граната, начинена порізаними цвяхами. Я нарахував на ньому 17 дірок, з яких вийняв осколки. Позаклеював, позамазував, кажу: «Більше нікуди не лізь». Через півгодини приходить – наскрізь щока пробита. Знову надав йому допомогу, вколов антизапальне і знеболююче. Він знову зник. Прибігає – ніздря пробита, висить на шкірці. Кажу: «Не відривай, заживе як на собаці, ти молодий» А він радісно: «Я їх спалив!» – «Кого? – питаю. – Людей?» – «Та ні, водомети». «Ну ти добрий хлопець! – хвалю». – «Точно, я Валік Добрий із Херсона. Таке у мене прізвище». Він дійсно спалив «коктейлями» два водомети і цим практично нас врятував. Бо єдине, чим могли ми захиститися, – вогнем. Щоб спалити ті водомети, треба було пройти через нашу барикаду, за якою горіло суцільне полум’я. «Беркут» весь час стріляв. Валентина прикривали наші майданівці – лупили по «Беркуту» феєрверками. Вкидали їх у запаяні з одного боку металеві труби, і вони вилітали як із гармати”, – розповідає Володимир Федорович.
Валентин Добрий після Майдану залишився в Києві, працював розповсюджувачем літератури у видавництві “Український пріоритет”. А з початку війни вирішив піти на фронт. Але це було непросто. Адже його військове “досьє” залишилося у Білозерці, яка вже була окупована росіянами. Йому довелося кілька місяців перебувати в різних підрозділах ЗСУ, у тому числі в Президентському полку. Згодом опинився під Соледаром, де провів тиждень. Після цього пройшов навчання на Житомирщині в десантно-штурмових військах.
“Він ще заїхав до Києва, ми з ним кави попили. Обнялися на прощання. Потім Валик пропав. Якось я зателефонував йому: “Ти де?” Каже: “У Бахмуті”. Отже, Герой Майдану тепер у найгарячішій точці війни”, – згадує В. Шовкошитний.