Рівно рік тому відбувся перший мітинг проти окупації РФ у Херсоні (фото, відео)

5 березня 2022 року херсонці вийшли з українськими прапорами на мітинг проти озброєних російських військових на площу Свободи. Люди скандували: “Херсон  це Україна!”, “Додому поки живий!” та “Україна  понад усе!”. Суспільне зібрало спогади херсонців про той день.

У перший день на мітинг проти озброєних російських військових на площу Свободи вийшло багато херсонців і їх неможливо було порахувати.

“Ми спочатку намагалися порахувати скільки людей на площі, але зрозуміли, що це насправді на стільки масове, що кількість не має значення. Цей мітинг, як і всі наступні, дійсно відображали настрій херсонців”, – каже перший заступник голови Херсонської ОВА Юрій Соболевський.

Російські військові не розуміли спротив, адже велика кількість дійсно вважала, що прийшли когось звільняти.

“Але замість цього вони отримали такий жорсткий спротив, вони побачили реакцію великої кількості людей, яка відображала відношення до всіх цих подій та до самих російських солдатів”, – розказав Соболевський.

За кілька днів до першого мітингу, приїхала так звана “гуманітарна колона” в Генічеськ, а потім у Херсон. Тоді отримати допомогу ніхто не прийшов. І вже на наступний день люди зібрались на мітинг.

“Мене багато хто питав про ініціаторів виходу людей на площу Свободи, але, те, що я бачив – це самоорганізація. Різні люди з різних районів міста вийшли самі по собі сказати російським окупантам, що їх тут ніхто не чекає. Їх ніхто не організовував, ніхто не координував, ніхто спеціально не збирав. Це було складно зрозуміти російським найманцям, що так може бути”, – каже голова Фонду “Об’єднання” Юрій Антощук.

В той день десятки тисяч людей вийшли на вулицю. При цьому не всі розуміли, що окрім херсонців, серед натовпу могли бути росіяни, ФСБ чи з інших структур, які відкрито знімали людей.

“Тоді всі все знімали на камери, але я помічав і тих, хто цілеспрямовано знімав саме херсонців з плакатами. Пізніше почали зникати люди, які ходили на мітинги, деякі й досі перебувають у полоні РФ. Проте на той момент, мало хто думав про цю небезпеку”, – говорить Юрій Антощук.

Всі сподівалися, що це швидко закінчиться. Але, за вісім з половиною місяців російської окупації, у ФСБ було достатньо часу аби опрацювати всі матеріали, і знайти багатьох людей з мітингів

Вперше на площі зібрались, щоб вигнати конвої з російською “гуманітарною допомогою”. Тоді прийшло не багато херсонців, до 20 людей.

“І це нам вдалося. Фури розвернулися та поїхали. Тоді я дав інтерв’ю російському телебаченню на камеру. Правда під стволами автоматів. Казав, що ми не бажаємо бачити їх тут, що ніякої “російської ідеології” у Херсоні не буде”, – розказав учасник мітингу Олександр Геращенко.

Олександр разом з режисером театру Сергієм Павлюком дали оголошення у соцмережі про заклик вийти на площу п’ятого березня о 10:00.

“Ми не думали взагалі, що така кількість людей прийде. Я був у захваті, які сміливі херсонці, як вони відгукнулися, тоді й почався серйозний спротив”, – каже Олександр.

Інформація про створення мітингу розлетілася не тільки по Херсону.

Олександр Геращенко пригадує, як у соцмережах кидали інструкцію: тільки українська символіка, мирні настрої та ніякої агресії, бо четвертого березня стикнулися з провокаторами, які намагались вчинити бійку.

“У день мітингу біля адміністрації стояв ланцюг автоматників та кулеметників. Наша задача була показати військовим РФ, що ми згуртовані і будемо обороняти своє місто, як можемо. Зброї в нас зовсім не було”, – розказав чоловік.

Декілька хлопців підійшли зі сторони виставкового центру і просто стояли дивилися. Олександр бачив, як російський військовий почав лаятись, а потім витягнув хлопця з натовпу і почав бити.

“Люди почали захищати хлопця і тоді російські військові почали стріляти з кулемета та автомата вгору, але хтось вистрілив саме в хлопця. У нього була прострелена нога”, – каже Олександр.

Далі, стало страшно, бо люди були розлючені.

“Ми з Сергієм вирішили, що треба енергію людей перенаправити, щоб не допустити ще більше поранених, їх треба було відвести кудись. Тоді влаштували ходу до вічного вогню. Люди підтримали, стали в колону і ми пішли до пам’ятника Незалежності”, – розповів Олександр Геращенко.