Військовий розповів, як бабусі допомагали визволяти Херсонщину
Один із воїнів на псевдо «Леон» розповів, як з товаришами по зброї звільняв українські населені пункти на Херсонщині. Про військового написала АрміяInform.
“Ми почали заходити в населені пункти Петрівка, Хрещенівка, Шевченкове. Хрещенівку брали з боями, адже там закріпилася підрозділи РФ. Між Шевченковим та Хрещенівкою відстань невелика, тому російська армія намагалася нас штурмувати. Але на той момент на озброєнні в них був лише один танк та кілька десятків піхотинців. Коли ми підбили танк, росіяни зрозуміли, що їм буде непереливки. Командувати їхніми солдатами залишився один лейтенант, якого ми згодом взяли в полон. Їхні старші офіцери нічого не змогли зробити і втекли. Місцеві мешканці розповідали, що російським військовим було настільки страшно від усвідомлення, що ЗСУ вже поруч, що вони крали автівки, мотоцикли, навіть велосипеди, лишень аби повтікати. Після цього ми взяли такі населені пункти, як Українка, Біляївка, Червоне і вийшли на правий берег Дудчан. Оскільки останнє село розділене між собою річкою, то росіяни, коли відходили, підірвали міст. Ми закріпилися на правому березі Дудчан та очікували подальших наказів від командування”, – розповідає «Леон».
Понад два тижні тривала підготовка підрозділу сержанта Віталія до звільнення наступних окупованих Росією населених пунктів Херсонщини. Коли до захисників прибули нові штурмові батальйони, вони пішли за Дудчани. Там відбили ще Качкарівку та Новокаїри.
“Коли ми рухались у напрямку села Новокаїри, то дізналися, що наші хлопці повністю звільнили Миколаївську область. Через два дні Херсон повернувся під рідний прапор України. Ці новини неабияк підняли не тільки наш бойовий дух, але й дух місцевих жителів”, – доповнює військовий.
У звільнених населених пунктах місцеві люди одразу почали пекти пиріжки і смажити шашлики для українських воїнів.
“У деяких селах жіночки ставали на коліна і просто плакали. У такі моменти ти відчуваєш усією душею, що люди чекали, коли вони та їхня земля повернуться до рідної України. Особисто мене вразило, коли місцеві дізналися про нас і почали пробиратися до нас через ліси, щоб сказати, де стоять російські війська, у якій кількості та яку техніку мають. Це реально для мене було шоком, коли 70-річні бабусі відрізняли гаубиці від танків, рахували ворожі БМП і постійно інформували нас”, – пригадує головний сержант.
Допомога місцевих прискорила їхні штурмові дії. Підрозділ Віталія запускав квадрокоптери і перевіряв інформацію від місцевих про російську армію, а потім ухвалювали рішення щодо звільнення українських сіл.
«Леон» до служби у війську був співробітник патрульної поліції. Воював у 2014-2015 роках. 24 лютого 2022 року разом із побратимами почали ставити блокпости в рідному місті, копати окопи і готуватися до будь-якого розвитку подій – все готові були зробити, тільки б вберегти рідну землю.
“Коли мене запитали в територіальному центрі комплектування, чи хочу я вступити до лав ЗСУ, то я відповів, що для мене це велика честь. Дружина плакала, друзі говорили, що може не пощастити як у перший раз, тоді я теж був у гарячих точках. Друзям сказав, що для мене загинути за свою державу, захищаючи її – це гідна смерть. Зі своїм підрозділом вже рік, і ми не зупинимось, доки не повернемо всі суверенні території України”, – переконаний Віталій.
Сержант «Леон» дуже болісно сприймає втрати бойових товаришів. Для нього вони всі – справжні герої, котрі усвідомлювали, яку ціну можуть заплатити за свободу України.
“Першим нашим трофеєм у деокупованих населених пунктах Херсонщини стала спеціальна снайперська гвинтівка «Вінторєз». Знайшли багато артилерійських і танкових снарядів. Ми це все шукаємо і збираємо, щоб місцеві це все не тягли в домівки, адже сприймають це як просте залізо, а воно потім може детонувати”, – додав захисник.
Віталій мріє обійняти батьків, дружину та сина. За весь період широкомасштабного вторгнення Росії в Україну сержант бачив родину лише двічі.
“Я впевнений, що ми повернемо назад кожен клаптик рідної землі. Повернувшись додому, я продовжу службу в патрульній поліції. Але спочатку візьму всі можливі відпустки і будемо з рідними ходити в ліс, відпочивати і насолоджуватися свободою у рідній країні”, – завершує розповідь «Леон».
Чоловік із усмішкою згадує фото і відео п’ятирічного синочка, які йому надсилає дружина. Його малюк знає, що татко служить у Збройних Силах України, які в наш час стали синонімом до «Герої Марвел та Дісі».