Як живуть люди в селі Садове на Херсонщині (відео)

На Херсонщині в селі Садове, до війни, проживали півтори тисячі людей. Зараз залишилось приблизно 600, переважно люди похилого віку. Через обстріли російськими військами, пошкоджені будинки, відсутні світло та вода.

Будинок Оксани Чуприни зруйнований обстрілами російської армії. Перший раз потріскало скло у вікнах, потім – повилітали самі шибки, в третій раз, який стався дев’ятого січня, пошкоджений весь будинок.

“Я була поблизу башти, набирала воду. Хлопці забивали вікна, які розбилися. Літав дрон, я сказала, що буде обстріл і все, хати немає. До нас якраз прийшла сусідка і чоловік вийшов. Якби вона не прийшла, то чоловіка б там накрило, бо він в той час був на веранді”, – розповіла Оксана.

Через постійні обстріли російської армії пошкоджений і будинок місцевої жительки Олени. Російський снаряд потрапив у нього вночі, коли вся родина спала.

“Це сталося дев’ятого листопада. Снаряд зруйнував дах, потрапив на другий поверх”, – каже жінка.

На території Садового внаслідок обстрілів пошкоджені 40 будинків. Допомогу на відновлення житла люди можуть отримати у гуманітарному центрі.

“В гуманітарному центрі є деякі будівельні матеріали. Якщо у людини пошкоджений дах у нас є брезент, гідробар’єр, штапики та плівка”, – розказала староста села Олена Семеніхіна.

Двічі на тиждень жителі Садового безкоштовно отримують хліб та консерви. У селищі працюють три продуктових магазини. Товар привозять з Миколаївських торгових баз, бо херсонські закриті через постійні обстріли. Окрім того, в магазині можна підзарядити електроприлади. За словами старости села Олени Семеніхіної, магазини працюють як Пункти незламності, тому що в селищі з шостого листопада немає світла і води. Водопостачання забезпечувало комунальне підприємство, на якому з першого червня немає жодного працівника, останнім звільнився директор.

“Ще якось ми трохи трималися, ремонтували мережу силами небайдужих жителів, але коли не стало світла, не стало і води. На даний час водопостачання є яким чином, люди гуртуються, складаються коштами, купляють пальне і качають воду з приватних свердловин. Також у нас є підприємець який всім безкоштовно кожен день зі своєї свердловини і цивільним і військовим надає воду”, – говорить староста села.

З житлово-комунальних послуг в селищі залишилося тільки газопостачання. Люди живуть коштом гуманітарної допомоги та того, що виростили на власних городах. Жителька села Олена каже, що коли отримує хліб, сльози навертаються на очі, бо розуміють скільки людей об’єднались та допомагають. Спочатку хліб привозили з Миколаєва, Одеси, тепер з Дніпра.