Життя фермера з Херсонщини в Нідерландах
Віталій знав про те, що Росія може почати наступ на Україну зі сторони тимчасово окупованого Криму. Попри це фермер продовжував працювати.
“Ми cподівалися, що не буде війни, але готувалися до цього. Зробили запас пального та харчів на 10 людей на рік. Все було готове, в авто дружини поклали речі та документи для виїзду”, – пояснює Віталій.
Однак вже після початку війни дружина категорично відмовилася їхати, вирішила залишитися з чоловіком. Віталій почав волонтерити, розвозив продукти по найближчих до Любимівки селах.
“В Україні почали створювали сили територіальної оборони. В нашій громаді щось на кшталт цього вже працювало протягом шести років. Ввечері патрулювали, щоб на нашій території не було мародерства, вдень – розвозили продукти”, – згадує Віталій.
Якось коли фермер їхав за продуктами, його зупинили на блокпосту. Один із солдатів з ДНР, якого мобілізували проти його волі, попередив, що в російських окупантів є розпорядження на затримання Віталія.
“Він сказав, що сьогодні вони зроблять вигляд, ніби не бачили мене. А наступного разу точно затримають. Військові знали мою адресу”, – розповідає чоловік.
Родина вирішила виїхати з Любимівки зранку наступного дня. Вибиралися польовими дорогами, оминаючи ворожі блокпости поблизу Любимівки.
“Ми викинули всі речі з машини, щоб не витрачати час на перевірки, залишили лише речі найменшого сина. Їхати доводилося навмання, вся дорога була закидана російською розбитою технікою”, – згадує Віталій.
Коли родина майже доїхала до Миколаєва, в місті почалися обстріли. Але повертатися до Любимівки було ще небезпечніше. Тоді сім’я поїхала на Тернопільщину. Там від знайомих отримали безкоштовне житло в місцевому готелі.
“Ми переночували і залишили їм трохи грошей зі своїх збережень. Хотіли не лише подякувати за прихисток, а й дати можливість готельєру підтримувати інших переселенців”, – пояснює Віталій Шакало.
Віталій знайомий з багатьма фермерами і в інших регіонах України, і за кордоном. Він співпрацював з колегами, консультував тих, хто хотів вирощувати шафран чи інші рослини у себе вдома. З першого дня знайомі вмовляли чоловіка виїхати.
“Ми бачили, скільки людей виїждає в західні області України, який там дефіцит житла. Тож вирішили рухатися далі. Сестра дружини вже 10 років живе в Польщі, але й там людей було надто багато”, – пояснює Віталій.
Перший місяць Шакали провели у Польщі. Чоловік має троє дітей, тож міг перетинати кордон. Він волонтерив і в Польщі: забирав евакуйованих від кордону і довозив до Варшави чи інших країн. Протягом цього часу Віталій чекав на батьків. Їм не вдалося виїхати одночасно з сином, і вже згодом довелося виїжджати через Крим та Росію.
“У той момент, у квітні, не було проїзду через Василівку. Колону автобусів з українцям зупинили на кордоні, вигнали на вулицю і змусили стояти так протягом 40 годин. З людей нічого не вимагали і не випитували, але й не пропускали далі. Їм пропонували залишитися в Росії, обіцяли допомогу. За евакуацію через Росію довелося заплатити 650 доларів”, – згадує чоловік.
Врешті батьків довезли до Польщі, тож родина вирішила виїхати до Нідерландів.
“Я маю троє дітей, найменшому рік, середньому – три, доньці – шість. Військову службу не відбував за станом здоров’я. Тож маю право виїжджати за кордон”, – пояснює чоловік.
У Нідерландах родина не зіштовхнулася із труднощами адаптації. Спочатку зупинилися у будинку знайомих, потім – отримали помешкання від муніципалітету.
“Ми живемо в парку вихідного дня. Тут близько тисячі будиночків, схожих на бази відпочинку у Генічеську чи Залізному Порту. Є всі зручності, невеликий дворик, чудові умови”, – каже Віталій Шакало.
Дітей влаштували у місцеву школу, а Віталій одразу отримав роботу у новій країні, тож родина не отримує допомогу від держави. Лише безкоштовне житло.
“Мені запропонували роботу колеги. Але мені незручно починати з початку в людей, з якими я понад 10 років був на рівних. Тож звернувся до муніципалітету і поки що працюю на підприємстві, яке виготовляє шкільні дошки. В лютому наступного року мені мають надати робоче місце в теплиці”, – каже Віталій.
Навчання на підприємстві, де зараз працює Віталій, відбувається безпосередньо на робочому місці. Спочатку людину ставлять на найнижчу посаду – пакувальника, з часом підвищують. Віталій досяг підвищення менш ніж за місяць. Віталій мріє повернутися до фермерства і працювати на підприємстві, схожому на господарство у Любимівці.
В Нідерландах фермерські процеси більш автоматизовані і менше залежать від людини. А теплиці – енергоефективніші, із відмінною конструкцією та опаленням.
“Українці намагаються зекономити на господарстві. А в Нідерландах фермери витрачають більше сьогодні, але з розрахунком на те, що завтра це принесе ще більше грошей і дозволить розвиватися швидше”, – пояснює Віталій.
По-іншому в країні ставляться і до землі. Українські фермери часто виснажують землю, спалюють на полях солому, забруднюють повітря.
“Агрохолдинги орендують землю, тому не зважають на її стан, спалюють сміття, солому на полях. Через це псується верхній шар землі. Тут все навпаки – землю бережуть, солому продають в корівники, а потім удобрюють землю гноєм”, – пояснює Віталій.
В Нідерландах Віталій продовжує спостерігати за вирощуванням шафрану. Чоловік намагається зрозуміти, що іноземцям вдається краще і що може спрацювати в Україні.
“Різниця знову ж таки у ставленні до землі. Нідерландці удобрюють землю переважно органічними, а не синтетичними добривами. Використовують натуральне: гній, солому. Поливають каналами, а всередині висаджують водорості, які дають спеціальні бактерії, що допомагають рости рослинам”, – розповідає фермер.
Зараз господарство Віталія в Любимівці не працює. Його доглядає тракторист, який колись працював у Віталія. Віталій планує повертатися у рідне селище і не хоче починати бізнес у Нідерландах.
“Коли Росія відступила з Херсона, ми вже були на валізах. Ми думали, що війська підуть з Херсонської області. Дружина і діти мали повернутися на кілька тижнів, а я залишитися в Україні”, – каже Віталій Шакало.
Однак родина хоче повернутися після повної деокупації. Чоловік впевнений, це лише питання часу.
“Або це господарство буде на території України на Херсонщині, або ми почнемо з початку, але теж в Україні. Нідерландські фермери готові дати мені посадковий матеріал та техніку зі знижкою або безкоштовно”, – каже Віталій Шакало.