Мешканка Херсону розповіла свою історію незламності

Валентина Анатоліївна все життя вчила українську молодь любити Україну. За свої патріотичні погляди вона втратила роботу в університеті, керівництво якого не поділяло її переконань, у жінки помер чоловік та донька. Однак попри всі негаразди, попри загрозу власному життю навіть в умовах окупації Валентина Анатоліївна не відріклася від любові до рідної країни та від своїх переконань. Розповідь мешканки Херсона опублікували в Херсонській обласній військово-цивільній адміністрації.

Валентина Анатоліївна переконана, якби люди дотримувалися моральних принципів – жодних воєн би не було.

“Люди, будьте людьми, якими вас створив бог – і воєн не буде. Ну вб’ють, і що? Це ще раз доведе мої слова, що люди, будьте людьми: не обманюйте, не крадіть, не вбивайте, не обдурюйте, не тягніть. Що бог дав маєте – для себе, для життя? Навіщо ж воно?” – каже жінка.

Свого часу через проукраїнську позицію втратила улюблену роботу. Валентина Анатоліївна багато років працювала викладачкою в університеті.

“Останнім часом я працювала в технічному університеті, 10 років як мене звільнили – за те, що я дуже за Україну була. За 10 місяців до війни помер чоловік. Дочки трагічно не стало ще 24 роки тому”, – розповідає жінка.

Однак ані життєві випробування, ані окупація не змогли зламати у ній того “стрижня”, на якому будується її світогляд.

“Я ще 21 листопада пішла на Майдан – це був День Гідності і Свободи. А як я можу? Я знаю і говорила завжди: без гідності – це не людина вже. Якщо не маєш людської гідності – ти не людина”, – підсумовує пані Валентина.