Мешканці Великої Олександрівки повертають життя до селища (Фото)
До 2018 року у Великій Олександрівці Херсонської області, проживало майже сім тисяч людей. Наразі набагато менше, але щодня люди повертаються до своїх домівок. Про селище Велика Олександрівка пише херсонське інформаційне видання МОСТ.
Велику Олександрівку звільнили 4 жовтня 2022 року. Минуло вже 3,5 місяці, але центр селища досі нагадує декорації якогось бойовика. Саме центр найбільше постраждав від російських військових. Потрощені магазини, аптеки, відділення банків. У підвалі місцевого відділку поліції окупанти облаштували катівню, де проводили виховні бесіди з усіма, хто не хотів жити під триколором. Зараз у будівлі поліції повністю відсутній другий поверх. Наші військові ювелірно поцілили туди, і відправили у пекло багато росіян.
“Поки що прибрати потрощені автівки та техніку не дозволяють сапери. Є велика ймовірність того, що російські військові лишили по собі вибухонебезпечні предмети. А замінували росіяни майже все: берег річки, ліс, приватні будинки, де жили, адміністративні будівлі. Навіть дитячий майданчик. Місцеві підозрюють, що вони замінували і цвинтар. Саме на кладовищі стояв ворожий танк і обстрілював ближнє село Білу Криницю. Особливо росіяни хотіли знищити там елеватори”, – кажуть місцеві жителі.
Люди кажуть, що гуманітарну допомогу у селищі видавали. І дрова привозили. Але видавали їх не всім.
“Взагалі складається враження, шо ми самі по собі, а влада сама по собі. Іноді щось привезуть, познімають для звітності на тому і все. Якось жодної комунікації, навіть не питають яка допомога вам потрібна. Вулицями спокійно ходять ті, хто здавав людей російським окупантам”, – розповідає місцевий житель Михайло.
Жителі, які пережили російську окупацію, знають поіменно хто і як працював із загарбниками, хто здавав патріотів, хто допомагав обкрадати будинки, хто ходив зі скринями на референдумі. І всю цю інформацію люди передали правоохоронцям.
“Поліція до них прийшла і провела профілактичну бесіду. І на тому все. Кажуть, що недостатньо доказів, аби справу заводити. Колаборанти не просто спокійно ходять вулицями, ходять в магазини. А ще й погрожують, розправою тим, хто їх здає”, – обурюється місцева пенсіонерка Марія Петрівна.
В селищі є світло, вода та газ. Інтернет-зв’язку нема і невідомо, коли він буде. Бо росіяни потрощили всі кабелі. Мобільний зв’язок є, але працює з перебоями. Опалюють будинки хто газом, хто дровами. Попри небезпеку, люди ходять до лісу рубати дерева. І майже щодня хтось підривається на ворожих мінах.
У Великій Олександрівці поки не працюють відділення жодного банку. Зняти готівку люди також не можуть, адже банкомати потрощені росіянами і відсутній Інтернет.
Купити ліки також поки неможливо, бо аптеки розграбовані. На допомогу приходять волонтери. Працює відділення Укрпошти, поштарі доставляють людям пенсії. За графіком приїздить мобільне відділення «Нової пошти».
Потроху починають відкриватись продуктові магазини, але ціни там космічні. Наприклад, палка ковбаси, яка в Кривому Розі коштує 150 гривень у них продають утричі дорожче. Таке ставлення жителів обурило, тому вони знайшли вихід: люди гуртуються, складають списки замовлень на продукти та ліки, та оплачують бензин до Кривого Рогу тим, у кого є машина. І раз на тиждень хтось відправляється закупитися до Дніпропетровської області. Заразом і зняти готівку.
Працює місцева лікарня, туди вже повернулось багато персоналу, мають ще приїхати лікарі з інших регіонів країни.
З 1 лютого має запрацювати місцевий суд. Тому зараз приміщення прибирають від російських слідів, шукають меблі та оргтехніку, адже росіяни винесли звідти абсолютно все.
На вулицях Великої Олександрівки стає все більше людей. Життя повертається.
