Кого підозрюють та кого судять за співпрацю з окупантами на Херсонщині (відео)
Скількох жителів Херсонщини підозрюють у співпраці з російськими окупаційними силами і чи важко довести такі правопорушення? Як з такими справами працюють правоохоронці, дізнавалась Радіо Свобода.
Головна спеціалістка з питань інформаційної політики Херсонської обласної прокуратури Анастасія Весіловська розповіла, що протягом 2022 року з початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну, за процесуального керівництва відомства розслідувалося понад 1800 проваджень, які пов’язані зі злочинами проти основ національної безпеки.
“Серед них 900 – за фактами державної зради, колабораційної діяльності та пособництва Росії. За результатами розслідувань злочинів, 140 особам повідомлено про підозру, в тому числі заочно, 27 осіб оголошені у розшук. На звільнених територіях під час проведення стабілізаційних заходів викрито та затримано осіб, які брали учать у проведенні незаконного референдуму, дехто працював на окупаційну владу або ж служив в незаконних правоохоронних органах, таких, як поліція або установи виконання покарань”, – сказала Весіловська.
Серед тих, кого підозрюють в співпраці з російськими окупантами, різні категорії місцевого населення.
“Є і депутати різних рівнів, працівники виконавчої влади, керівники установ, колишні правоохоронці, працівники медичної сфери та сфери освіти та пересічні громадяни”, – перерахувала вона.
У 2022 році прокурори скерували до суду 35 кримінальних проваджень про злочини проти основ національної безпеки.
“Якщо державна зрада скоєна в період дії правового режиму воєнного стану, то покарання суворе. Людині загрожує від 15 років позбавлення волі аж до довічного ув’язнення з обов’язковою конфіскацією майна. Відповідальність за колабораційну діяльність залежить від форми, у якій вона відбувалася. Найменше покарання передбачене за публічне заперечення громадянином України здійснення збройної агресії проти України або якісь заклики на користь агресора. Це стосується і закликів в інтернеті або з використанням засобів інформації”, – пояснила Весіловська.
За це, каже представниця прокуратури, можна отримати покарання у вигляді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на термін від 10 до 15 років.
“В інших випадках покарання за колабораціонізм коливається від 5 до 10 років позбавлення волі та від 10 до 15 років з можливою конфіскацією майна. Якщо через колабораційні дії загинули люди чи настали інші тяжкі наслідки, то призначення покарання може бути аж до довічного позбавлення волі”, – підкреслила вона.
Представниця Херсонської обласної прокуратури додала, що серед затриманих осіб є ті, кого підозрюють в участі незаконних референдумах, які проводила Росія, або в службі в незаконних правоохоронних органах, створених росіянами.
“Близько десяти осіб у нас вже затримано та повідомлено про підозру. Вони займали посади в незаконних органах виконання покарань. Серед них є навіть ті, хто раніше працював у пенітенціарній службі України. Це кропітка робота, яка проводиться дуже ретельно. В людей, збирають свідчення, також перевіряють якісь особисті речі на наявність ознак колабораційної діяльності. Це можуть бути телефони, російські свідоцтва, посвідчення. Тільки на підставі цих відомостей інформація перевіряється та опрацьовується правоохоронцями”, – зазначила Весіловська.
Голова Бериславської районної ради Дмитро Сливченко розповів, що більшість із тих, хто співпрацював з російськими окупаційними силами, виїхала на лівобережну частину Херсонщини до Генічеська і Скадовська.
“Випадки дуже різні, різні історії. Припустимо, село Дудчани, колаборанти були навіть не місцеві, їх привезли звідкись росіяни. Вони також успішно з ними втекли, коли був контрнаступ укрпаїнських військових. Калинівська громада, там директор школ, перейшов на бік росіян, тому він став і колаборантом, і головою. Він теж втік, коли був контрнаступ”, – каже Сливченко.
Хоч більшість тих, хто співпрацював з росіянами, втекла, але є і ті, що залишилися після деокупації громади.
“Всіх їх правоохоронці затримають і вирахують. Можливо, у правоохоронців просто не вистачає можливостей, співробітників, часу на все це. Тому що, в нас держава правова, і не можна людину зловити й сказати, що він – колаборант. Потрібні докази, свідки, конкретні дії, підписи цієї людини”, – зазначив голова райради.
Представники СБУ працюють у Бериславському районі з такою категорією справ і вже проводили затримання підозрюваних.
“Вони збирали докази, шукали документи, які ці люди підписували. На мою посаду був призначений директор нашого педагогічного коледжу. Не міг ніколи подумати, але сталося те, що сталося. СБУ шукала його підпис у документах”, – каже очільник району Сливченко.
Для місцевих жителів питання покарання тих, хто співпрацював з окупантами, залишається дуже важливим, додав він.
“На тому тижні завозив гумдопомогу в Борозенську громаду і теж ставив запитання, де ж ці люди, хто вони? І голова села, і директор школи, вони всі знають, хто це, що це. Їм дуже важливо, щоб цих людей покарали. Тому що це були вісім місяців знущань, пошуку українських прапорів, тому що ці колаборанти здавали місцевих. Це були і погрози зброєю, аби повністю зламати дух наших людей”, – запевнив голова райради.
Начальник Нововоронцовської селищної військової адміністрації Андрій Селецький розповів, що в багатьох випадках довести співпрацю з окупантами складно.
“Офіційно немає жодного підтвердженого факту. В силу певних причин, бо дуже багато роботи у відповідних структурах, бо дуже маленький в них штат, бо це все недоказове. Бо коли колаборанти тут щось робили, тут не було органів, які могли б це фіксувати. А як люди кажуть, то це був майже кожен другий, але це ж недоказово”, – зазначає він.
В першу чергу правоохоронці збирають дані про місцевих жителів, які були причетні до незаконних референдумів. Але є громадяни, які в інший спосіб співпрацювали з окупантами.
“Це ті, які здавали АТОвців, їхніх родичів, які здавали наших коригувальників, ті, які допомагали дизелем, їжею, прали речі росіянам. Це не ті, які вимушено, змушені під дулами пістолетів це робити”, – пояснив він.
Зараз тема колаборанства – це дуже спекулятивна тема
“Зараз тема колаборанства – це дуже спекулятивна тема. І якщо хтось кимось незадоволений, то в першу чергу скажуть, що ти був колаборант. І як це довести, не маючи ні фото-, ні відеопідтверджень”, – зауважив голова громади.
Політолог із Херсону Володимир Молчанов також зазначає, що частина тих, хто співпрацював з російськими окупаційними силами, виїхала з правобережної Херсонщини ще до початку деокупації.
“Залишилися лише дрібні виконавці, які були нецікаві окупантам. Тобто вони або виконали свою певну місію, або ж не знайшли себе в адміністративній вертикалі, яку будували окупанти, й тому залишилися. Це передусім дрібні поліцейські, пенітенціарні охоронці, вчителі. Ну і просто охоронці, які брали участь у незаконному референдумі, в агітації. Щодо осіб, які засвітилися в співпраці відверто, то вони переважно були вивезені. При чому були вивезені першими, ще до того, як звідти пішли самі росіяни”, – розповів Молчанов.
Запит на справедливість і покарання за співпрацю з окупантами серед жителів Херсонщини зберігається.
“Частіше за все зараз існує запит на арешти всіх тих, хто був причетний до агітації, до навчання за російськими програмами та подібне. Тобто до цих дрібних, які залишилися, яких часто зустрічають на вулицях. Але ж, з одного боку, тут є недовіра до офіційних органів, до тої ж поліції, яка начебто не звертає на них уваги. З іншого боку, коли увага звертається, то дуже часто зʼявляються якісь неоднозначності. Тобто пишуть, що насправді не було ніякої зради, а була там якась чи то робота під прикриттям, чи то людина була змушена якось поводитися проросійськи зовні через певний тиск чи погрози”, – пояснює політолог.
Від наклепів також ніхто не застрахований. Тому в кожному випадку правоохоронці мають ретельно перевіряти інформацію і працювати ефективніше.
“Практично ніхто не застрахований, від помилок, від наклепів. А з іншого боку, ніхто не може вплинути на те, щоб були притягнуті до відповідальності справжні колаборанти, через що виникає ось цей запит на таку народну помсту, і це теж небезпечно, бо можливі дійсно помилки”, – зауважив політолог.