Активістка “Жовтої стрічки” розказала про роботу в окупованому Херсоні

В родині Лілії Александрової троє дітей: найстаршому – 25, донька одинадцятикласниця та дев’ятикласник син. Ніхто не знав чим займалась Лілія поки Херсон був в окупації. Тільки після звільнення міста стало відомо, що вона активістка громадянського руху спротиву “Жовта стрічка”. Про історію незламної жінки пише Суспільне. 

“Того дня ми одразу зрозуміли, що це війна. Доньці якраз треба було йти на тренування, вона займається академічною греблею. Тренер подзвонив і відмінив заняття – сказав, що на нас напала Росія. Я одразу зрозуміла, що це війна”, – розказує Лілія.

Варіантів про виїзд з Херсона я не розглядала. Не могла залишити батьків.

“В мене ніяк не виходило взяти участь у мітингах. Я не знала, де зустрічаються люди, на який час, як контактують. Це потім зрозуміла, що були організатори. Одного разу я побачила відео, де за облдержадміністрацією не пропускали дівчину в жовтому одязі. Тоді мітингувальники повинні були вийти в жовтому одязі. Це був перший прояв “Жовтої стрічки”, – розповідає жінка.

Коли російські солдати використали зброю проти наших мітингувальників і люди більше не змогли виходити, я знайшла групу в соцмережах, потім встановила додаток в Instagram.

“Ми не знали один одного в обличчя, діяли підпільно. Я організаторів Жовтої стрічки побачила, коли вони приїхали, вже після визволення Херсона. Завдання були простими, а разом з тим небезпечними. Перше, треба було прикрашати місто жовтими стрічками”, згадує жінка.

Якщо сказати кількома словами, то на усі дії росіян, ми робили протидії., говорить Лілія.

“На все, що вони робити, у нас була своя протидія. Ми воювали. Це був мовчазний протест. Наша робота ще не закінчена. Клеїмо листівки далі. Мені висилають листівки з інших окупованих міст.