Громадянин Білорусі, який пережив російську окупацію, полон та зустрів своє кохання у Херсоні (відео)
Громадянин Білорусі Валерій Комогоров дев’ять років живе в Херсоні. Чоловік пережив російську окупацію та полон. Після звільнення лишився у місті і продовжив займатись волонтерством, де і зустрів своє кохання. Про чоловіка розповіло Суспільне.
Валерій Комогоров громадян Білорусії – дев’ять років живе в Херсоні. Чоловік займається волонтерством з 2014 року та підтримує боротьбу українців за свою незалежність.
“З 2014 року я з білорусами приїздив сюди допомагати в гуманітарному плані, тому що багато людей тоді тікали, як переселенці. 24 лютого 2022 року я принципово нікуди не поїхав, тому що люди тоді не розуміли, що відбувається. В місті залишились в основному люди похилого віку, потрібна була допомога і моральна, і фізична. Після деокупації міста залишився й далі допомагати. І тримати інформаційний фронт”, – розеазує білорус.
Під час російської окупації Валерій активізував діяльність у соцмережах. Спочатку це було в загальному обсязі 15-18 тисяч людей. Масштабно це почалося в окупації, тому що люди повинні були знати, що відбувається.
“Місто було відрізане, не було ні нормального зв’язку, ні засобів масової інформації, щоб висвітлювати реальні події, тому розказували ми, щоб люди знали, що відбувається”, – каже волонтер.
Так Валерій познайомився з херсонськими блогерками Оленою Наумовою та Ольгою. Разом почали робити спільні проєкти – проводили стріми, під час яких збирали гроші для допомоги хворим херсонцям, пенсіонерам, багатодітним родинам. Незабаром чоловік зрозумів, що до Олі має почуття.
“Це не було кохання з першого погляду. В нас були спільні інтереси, співпраця, разом робили стріми”, – розповідає чоловік.
Під час російської окупації Валерій два місяці був у полоні РФ. Він там схуд на 24 кілограми.
“Нам давали інколи тушонку, інколи гречку або макарони з тушонкою. Коли я був у місті і спав на підлозі, на бетоні, то мені побитим було все одно чи повзає по мені тарган або павук”, – говорить Валерій.
Коли російські військові готувалися тікати з міста, в’язнів відпускали. Так наприкінці жовтня він опинився на волі та дочекався звільнення Херсона. Зараз чоловік продовжує волонтерську діяльність, більше працює з військовими на всіх напрямках.