Інтерв’ю Дмитра Плетенчука про ситуацію в Херсоні (відео)
Херсон зазнає постійних обстрілів з боку російської армії. Крім ракетних обстрілів військові РФ обстрілюють місто з артилерії, танків та мінометів. Про це розповів в інтерв’ю Суспільному пресофіцер тактичної групи “Грім” Дмитро Плетенчук.
Що таке тактична група “Грім”?
“Це військовий орган, який відповідає за оборону міста Херсон”, – відповідає пресофіцер.
Який характер бойових дій на Херсонщині?
“Стала лінія фронту через те, що є природна перешкода у вигляді річки Дніпро. Яка, як і допомагає в обороні, так і звісно російські війська ховаються за нею і ведуть обстріли з-за ріки. Правобережжя області з нашого боку заміновано, там є відповідні спостережні пости, тому навіть на воду росіяни виходити не ризикують. Так само і лівобережжя росіяни фортифікують та мінують. Центральна частина міста закінчується набережною, яка вже є лінією фронту. Тому що 500 метрів і лівий берег Дніпра і там вже російські окупанти. Відповідно вони зі своєї тимчасово окупованої ними частини Херсонщини обстрілюють Херсон. Використовуючи для цього два основні алгоритми для обстрілів Херсона. Або обстріл квартал за кварталом, накриваючи з РСЗВ район за районом, і паралельно обстрілюють конкретні об’єкти цивільної інфраструктури. Так само вони тероризують об’єкти енергетичної інфраструктури, водопостачання, теплопостачання та об’єкти зв’язку”, – говорить Плетенчук.
Яка логіка таких обстрілів?
“Логіки та військової доцільності в обстрілах російської армії не вбачається. Окрім, як назвати це демонстрацією військової присутності складно. Але досить дорогий спосіб військової присутності, враховуючи жертви серед цивільного населення Херсона, так і враховуючи їхні втрати. Ми теж не сидимо, склавши руки. Цілодобово, не очікуючи обстрілів з їхнього боку, превентивно вишукуємо цілі, зразки озброєння та місця скупчення живої сили російських військ і завдаємо по них удари”, – каже Плетенчук.
Російські ДРГ перепливають Дніпро та намагаються атакувати позиції українських військових?
“Щоб відправити ДРГ, треба мати якийсь задум. Висадити десант, щоб він просто загинув на березі? Немає сенсу. У нас, на півдні, є острови, комишеві локації: там можна вийти на невеличкий острів, витягнути міномет і почати обстріл Херсона з близької позиції. Таку практику росіяни іноді застосовували. Але ми так само їх знаходили та знищували”, – каже пресофіцер.
Відразу після деокупації Херсона точились бої на островах посеред Дніпра. Бої тривають?
“Ці острови перебувають під нашим вогневим контролем цілодобово. Це зона бойових дій. Там перебувати цивільним небезпечно”, – говорить Дмитро Плетенчук.
Скільки сил російська армія тримає на лівобережній Херсонщині?
“На Херсонському напрямку воюють всі: “вагнерівці”, мобілізовані, але здебільшого кадрові підрозділи збройних сил РФ. На Херсонщині воюють навіть кримчани, війська берегової охорони. Там можна побачити наших зрадників. Нещодавно туди зайшли вчергове буряти. Щодо кількості сил, то їх недостатньо, щоб сформувати наступальне угрупування”, – говорить Дмитро.
Де на окупованій Росією Херсонщині концентруються російські окупанти?
“Здебільшого якась агломерація навколо Олешок. У цих локаціях вони періодично посилюють поліцейські заходи. Це територія повного правового свавілля: заселення російських солдатів у приватні помешкання, виселення людей, пограбування, зґвалтування. Росіяни намагаються розмістити склади з боєкомплектом біля цивільних. Також російські окупанти намагаються вирахувати нелояльних до себе людей. Вони навіть складають інформаційну довідку, який з районів менш до них лояльний. І коли вони вчергове, у провокативних цілях, обстрілюють населені пункти, які перебувають у російській окупації, намагаються поцілити саме в ці райони, де вони бачать концентрацію нелояльних до себе громадян”, – говорить Плетенчук.
Яка кількість жертв у Херсоні та навколишніх громадах внаслідок російських обстрілів?
“За своїми темпами, випереджає, якщо порівнювати з Миколаєвом. Якщо там було понад 150 загиблих за дев’ять з половиною місяців, то у Херсоні майже сто за чотири з половиною місяці. На Херсонщині і велика мінна небезпека. Майже щотижня маємо загиблого фермера. Щотижня маємо загиблих, які пішли в ліс заготовляти дрова. Також маємо жертв серед працівників ДСНС та інженерів, які намагаються це все розмінувати. Росіяни таким мінуванням не просто порушували будь-які вимоги міжнародних конвенцій, а робили все у такий спосіб, щоб це було неможливо розмінувати. Вони мінували об’єкти соціальної інфраструктури та поля. Щоб завдати якомога більше економічних збитків”, – говорить Плетенчук.
Скільки часу потрібно, щоб розмінувати Херсонщину?
“Один рік війни дорівнює 10 рокам розмінування”, – відповідає Дмитро.
Скільки людей наразі проживає у Херсоні та яка гуманітарна ситуація у місті?
“До російської окупації було 330 тисяч населення, зараз близько 50 тисяч. Щодо гуманітарної ситуації. Насамперед нема роботи. Це головна проблема для херсонців зараз. Тому що підприємства зупинились. Сказати, що є ознаки гуманітарної катастрофи, не можна. Коли ми зайшли в Херсон, після російської окупації крім газу не було нічого. Не було ні опалення, ні води, ні світла, ні зв’язку. Протягом місяця, ми все це відновили. Так, у нас двірники у бронежилетах працюють. Але вони працюють. У принципі в Херсоні жити можна, але небезпечно”, – каже пресофіцер.
Є послуги чи товари, яких критично не вистачає жителям Херсона?
“Якщо раніше аптек було більше, зараз вони позачинялись. Водночас місто забезпечують ліками міжнародні організації. Багато організацій працюють у Херсоні: UNICEF, ООН, Червоний Хрест. та українські волонтери”, – говорить Плетенчук.
З 20 березня на півдні країни діє зонування, яке регламентує роботу журналістів. Наприклад, у червоних зонах, журналісти взагалі не зможуть працювати. На Херсонщині – це смуга прибережених громад, Давидів Брід, Високопілля та інші. Для чого це потрібно?
“Ніхто не може гарантувати, в який момент росіяни там обстріляють і чим саме вони це зроблять. Більшість російських обстрілів відбувається вдень. Під час обстрілів ствольною артилерією будинок здебільшого рятує. Але коли ти на вулиці, шансів не багато. Тому намагаємось не допустити жертв, насамперед серед журналістів. У нас були випадки, коли журналісти потрапляли під мінометний обстріл та в інші неприємні ситуації”, – каже пресофіцер тактичної групи “Грім” Дмитро Плетенчук.