Зведений батальйон спецпризначення національної поліції “Цунамі” шість місяців працює з військовими на Херсонщині. Коли ЗСУ звільняють населений пункт, за ними туди заходять бійці з “Цунамі”. Їхнє завдання — виявити колаборантів, диверсантів, російських військових, які не встигли відступити. Поліцейські спілкуються з місцевими, розпитують, де базувалися російські військові та чи вчиняли ті злочини проти цивільного населення.
Крім того, вони перші, хто забезпечує місцевих жителів зв’язком, ліками та гуманітарною допомогою. Зазвичай вони збирають місцевих на центральній вулиці села та підключають на кілька годин Starlink. Для жителів деокупованих сіл це можливість вперше за кілька місяців поспілкуватися з рідними. Як зачищають села на Херсонщині та відновлюють там життя — у фоторепортажі Суспільного.
Поліцейська колона дорогою у звільнені села натрапила на міст, який російські військові підірвали при відступі. Довелось прокладати маршрут в об’їзд – польовими дорогами, які тут масово заміновані. На узбіччях часто можна бачити протитанкові міни. Херсонщина, листопад 2022 року. Фото: Тарас Ібрагімов/Суспільне
Жителька села розповідає, де в ньому базувались російські військові. Зі слів жінки, росіяни проводили у її будинку обшук, аби знайти своїх дезертирів, які втекли з бойових позицій. Зрештою в неї забрали жорсткий диск від камери спостереження. Також, каже, шукали у селі мисливців та зброю. Херсонщина, листопад 2022 року. Фото: Тарас Ібрагімов/Суспільне
Селяни також припускають, що зброю у місцевих шукали та відбирали, бо російські військові “боялися, що міцеві постріляють їх у полях”.
Поліцейський пояснює командиру з позивним “Біджо” як краще дістатися деокупованого села Олександрівка. Херсонщина, листопад 2022 року. Фото: Тарас Ібрагімов/Суспільне
Колона поліцейських робить невелику перерву дорогою до звільнених сіл, де запланована зачистка. Херсонщина, листопад 2022 року. Фото: Тарас Ібрагімов/Суспільне
Група готується рухатись у звільнене село. Херсонщина, листопад 2022 року. Фото: Тарас Ібрагімов/Суспільне
Діставшись Олександрівки, поліцейські перевірили документи у місцевої жительки, яку зустріли на вулиці. Їй першій у селі видали невелику гуманітарну допомогу. Жінка розповідає, що під час окупації намагалася не ходити селом і переважно була дома. Лише у день звільнення змогла зняти білий прапорець зі свого автомобіля, яким доводилося час від часу їздити до рідних у сусіднє село.
Жінка тримає український паспорт та отримане від поліцейських солодке. Херсонщина, листопад 2022 року. Фото: Тарас Ібрагімов/Суспільне
Третя рота зведеного батальйону нацполіції “Цунамі” “прочісує” вулицю під час зачистки села Олександрівка. Херсонщина, листопад 2022 року. Фото: Тарас Ібрагімов/Суспільне
Місцева жінка вперше за кілька місяців розмовляє з сином, який живе у Німеччині. Херсонщина, листопад 2022 року. Фото: Тарас Ібрагімов/Суспільне
У поліцейських машинах тепер осінні південні квіти. Їх всюди дарують військовим та поліцейським, які заїжджають у нещодавно звільнені села. Люди тут пережили 9 місяців російської окупації. Херсонщина, листопад 2022 року. Фото: Тарас Ібрагімов/Суспільне
Бабуся вперше за довгий час телефонує онуці. Обоє радіють новинам про звільнення сіл на Херсонщині, листопад 2022 року. Фото: Тарас Ібрагімов/Суспільне
Жінки телефонують рідним, які живуть на підконтрольній частині України. Жінки в один голос розповідають, що їхнє село звільнили українські військові. Херсонщина, листопад 2022 року. Фото: Тарас Ібрагімов/Суспільне
Мешканці села Олександрівка фотографуються на пам’ять з поліцейськими. Херсонщина, листопад 2022 року. Фото: Тарас Ібрагімов/Суспільне
Post Views: 318
