Як живе звільнене від російської окупації село Трудолюбівка на Херсонщині (фото)
У Трудолюбівці на Херсонщині місцеві готуються до робіт на полях та городах. Селище було під російською окупацією кілька тижнів на початку повномасштабного вторгнення. Однак ще пів року після звільнення росіяни обстрілювали його та замінували території навкруги. Зараз тут працюють сапери, першочергово розміновують ділянки для відновлення ліній електропередач. Про село написало Суспільне.
Під час російської окупації в селі залишалося четверо мешканців.
“Чотири людини залишалось в російській окупації, і все. Решту села виїхало. Виживали як могли”, – каже жителька Трудолюбівки Ніна Легка.
У Трудолюбівку вже повернулося пів сотні людей, це половина жителів селища. Зараз сапери потрохи розміновують тут території, тож місцеві готуються до робіт на городах та полях.
“Картопельку хочеться посадити. Будемо робити! Тільки ж акуратно. Ось хлопці два снаряди знайшли, хотіли перенести його в лісосмугу, а він вибухнув” – говорить місцевий житель Микола.
Сапери обстежили кілька городів, на яких люди вже прибирають, аби посадити картоплю.
“У мене косилка є і трактор. Бабусю на косилку посадив – і вперед в городі бур’яни косити. То наловив я уламків. Ну добре, хоч не підірвався. Ось мої знайомі тут у селі знайшли снаряд нерозірваний у себе на городі, пів метра в глибину десь”, – розповідає Микола.
Будинок Миколи постраждав від обстрілів. Накрив хату плівкою, аби врятувати від вологи.
“Духом не падаємо, може якось держава допоможе, якось відбудуємося. То все зробиться, заради Бога, аби тільки не стріляли! Світло буде, тоді почну пиляти, прибирати. У мене електропилка”, – каже чоловік.
Фермери сподіваються, що до квітня розмінують і поля, щоб вони змогли посіяти соняшник.
“У мене було два трактори й весь інвентар, крім комбайна – все побите. Зерно було, тонн 15 – немає, все згнило”, – підраховує збитки фермер Микола.
У жителя села Геннадія знищили пасіку.
“Зі ста сімей залишилося півтора десятка, і то, слабих-слабих. Загинули бджілки, бо недогляд і снаряди ж літали. Щоб знову цю пасіку відновити, треба як мінімум роки три”, – говорить пасічник.
Зараз у селі не працюють магазини й аптеки, медпункт зруйнований. За продуктами люди їздять в райцентр.
Відроджувати село, кажуть місцеві, будуть гуртом, проситимуть допомоги й в інших, сусідніх сіл.
“Будемо відновлювати те, що є. А тоді будемо групуватися, у кого що є, що залишилося. Будемо в інших селах просити. Як і раніше, коли починали тільки, – просили, люди приїжджали, допомагали”, – каже Микола.