Жінка, яка евакуювалась з Херсону: Я та мої діти не спілкуємось російською, тому доводилося мовчати
Наталя вирішила втікати з окупованого Херсона через свою патріотичну позицію та діяльність. Місто зараз перебуває в повній окупації російських військових. Херсон відрізали від зв’язку та інтернеті. Виїхати з міста вдається з труднощами. Далі – історія жінки, яку вона розповіла LB.
Ми вирішили виїхати з міста, бо я є членкинею Пласту – національної скаутської організації, публічна особа та маю патріотичну родину. Нам було небезпечно залишатися в Херсоні, адже почали викрадати учасників мітингу “Херсон – це Україна”, а ми теж брали в ньому участь і не приховували цього.
Спершу ми планували виїхати на Миколаїв, але цей маршрут прикрили. Ми розвідали інший і поїхали колоною, з друзями. Маршрут був по дорогах, які не позначені на мапі, під час руху не було зв’язку та інтернету. Тому для виїзду ми запам’ятали карти і маршрут проїзду.
Я та мої діти майже не спілкуємось російською, тому доводилося всю дорогу мовчати. Росіяни на блокпостах записували та фотографували паспортні дані водіїв, при цьому один окупант дивився паспорт, а інший слідкував за машиною, щоб ніхто нічого не знімав.
Коли ми побачили наших військових, не могли повірити в це. Хотілося вийти з машини та обніматися з ними, проте військові наказали їхати далі, у безпечніше місце. Нашим військовим я роздавала ляльки-мотанки, які наплела ще в Херсоні. На одному з наших блокпостів військовий побачив у машині дітей, попросив почекати та приніс їм сухпайки. Діти були в такому захваті, що навіть не знаю, як це передати.