Як живуть мешканці села Киселівка на Херсонщині після деокупації (відео)
На Херсонщині в Киселівці зараз проживає близько двох тисяч людей. В селі вже є світло, але воду, поки що місцевим жителям доставляють волонтери. Як живуть у Киселівці після деокупації, дізнавалось Суспільне.
Олександр Дудик – сімейний лікар з Киселівки. Чоловік вирішив не виїжджати з села, коли почалася російська окупація, щоб продовжити надавати медичну допомогу жителям. До війни в Олександра Дудика було укладено понад дві тисячі декларацій.
“Олександр Дудик пробув у селі всю окупацію. Спочатку людей приймав у клубі, тому що сільська рада була розбита. Коли ж російські військові обстріляли і клуб, лікар приймав пацієнтів, які лишилися на території Киселівки та Клапаї в себе вдома”, – розказав староста села.
Медпрепарати до села зараз привозять волонтери, тож аптека забезпечена. Ліки видають безплатно, але місцеву амбулаторію повністю ще не відновили і поки немає всіх реактивів, але загальні аналізи роблять, можуть перевірити цукор крові та холестерин. Наразі в селі залишився один лікар, який приймає жителів і найближчих сіл.
“До нас раз на місяць приїжджають спеціалісти вузького профілю з Миколаєва. Зокрема, кардіолог, невропатолог, отоларинголог та окуліст”, – говорить житель Киселівки Андрій.
Місцеві воду, яку їм привозять до села, використовують для приготування їжі. В селі певний час також були проблеми з електроенергією.
“В нас на початку російської окупації не було світла, зараз вже є. Зараз бувають перебої з електроенергією впродовж доби або на півдня”, – каже місцева вчителька, пенсіонерка Тетяна Дружиненко.
До повномасштабного вторгнення Росії в Україну мешканці Киселівки переважно вирощували городину та обробляли землю. Тут є два агропідприємства. Без поливу вирощувати овочі, неможливо, адже Снігурівська зрощувальна система та канали розбиті.
“Фермери вже повертаються, працюють. Вони купують міношукачі та дивляться, де залишились нерозірвані касетні снаряди. Їх багато покидали на полях, адже з цієї території російські війська обстрілювали Миколаївську область. Нині в громаді проживають внутрішньопереміщені особи, зокрема з Кізомису, Антонівки, Дар’ївки та Тягинки”, – розповідає староста села Віталій Москаленко.
У старостаті до початку війни були зареєстровані 2960 людей. Зараз кількість населення – дві тисячі. Понад сто будинків пошкоджені касетними снарядами.