Херсонець в окупації врятував безпілотник ЗСУ та повернув його військовим

Щасливий фінал набула історія з безпілотником “Лелека”, який підрозділ аеророзвідки “Люфтваффе” Криворізької бригади тероборони втратив влітку цього року на Херсонщині. Його знайшов місцевий мешканець і, попри реальну загрозу, зміг зберегти до звільнення рідного села. Про це повідомив Telegraf з посиланням на розповідь чоловіка.

Підрозділ “Люфтваффе” наближав деокупацію Херсонської області, допомагаючи нищити ворожу техніку. Влітку аеророзвідка працювала на цьому напрямку.

“Запас батареї нашого “Лелеки” вже був критичний та ми вирішили завершити справу. Вели літак візуально, але раптово піднявся зустрічний вітер, і дотягнути до контрольованої українськими військами території не вдалось. Зв’язок втратили в районі Високопілля, намагалися знайти, прочісуючи околиці, але ворог почав обстріл, пошук ми були змушені припинити та попрощались з цим БПЛА, – розповідає керівник підрозділу аеророзвідки Микола Колесник.

За кілька місяців їм зателефонував виробник “Лелеки”, та повідомив, що БПЛА цілий. З’ясувалося, весь цей час літальний апарат зберігав місцевий мешканець, який знайшов його у полі.

“Літак сів, як планер, неушкоджений на відкриту територію, де його і знайшов селянин. Зрозумівши, що техніка вартісна – це видно і по камері, і загалом по виду БПЛА, і подумав, що вона має бути українська. Чоловік вночі переніс “Лелеку” додому, замотав в рядно і заховав у себе на горищі. Якби росіяни знайшли в нього цей безпілотний апарат, то, по-перше, його б катували, а потім просто розстріляли. Людина стовідсотково ризикувала власними здоров’ям, свободою і життям, – продовжує розповідь Микола.

Загалом це один випадок на мільйон, бо ми не кожного дня втрачаємо літаки. Їх ворог часом збиває, але, щоб він розрядився, впав і був збережений цивільним в умовах окупації до визволення вперше. Днями, його бійцям вдалось зустрітись з чоловіком, до цього долучились і спецслужби, і розвідники, і військові, яким чоловік передав “Лелеку” відразу після звільнення села.

“Дали мені слухавку і я поговорив з мешканцем села. Його звати Володимир, йому за 60 років. Скромна і правильна людина, справжній чоловік. Він разом з односельцями натерпівся, поки там перебували росіяни, – зазначає Микола.