Чи відродиться виноробня “Князя Трубецького” на Херсонщині
За кілометр від виноробні “Князя Трубецького” зараз стоять російські окупанти та обстрілюють історичне шато, що знаходиться на правому березі Дніпра. Як підприємство пережило російську окупацію, що залишили по собі російські окупанти та чи планує відновлювати вирощування винограду та виготовлення вин, Суспільне дізнавалось в менеджерів виноробні.
Виноробня “Князя Трубецького” – класичне французьке шато з виноградниками, рестораном, готелем, музеєм та підвалами. Щороку його відвідували до 30 тисяч туристів. Ще 22, 23 лютого команда будувала плани на найближчі 10 років і готувалась відправити продукцію на престижну виставку, розповів генеральний менеджер ПРАТ “Князя Трубецького” Андрій Стрілець.
“Ми збиралися випускати нові сорти вина, яких ще не було в нас на ринку. Адже в нас був такий склад виноградників, як у великих вин Франції – Каберне-фран, Мальбек, Шираз. У нас був готовий ящик готової продукції для відправки в Лондон на престижну виставку Decanter. Його збиралися відправити 24 лютого, але вже не встигли. За два тижні до війни ми отримали золоті медалі в Берліні”, – згадує Андрій Стрілець.
Ранок 24-го лютого. Вибухи в Новій Каховці. Повідомлення про початок війни. Андрій виїхав до родини в Київ. Вже за чотири години працівники виноробні повідомили, що російські війська – біля воріт. На час окупації зв’язок з працівниками вирішили не підтримувати – задля їхньої безпеки. Що відбувалось на виноробні, менеджер дізнавався з фото місцевих жителів та з відео російських військових.
“Знаємо, що на виноробню приходили окупанти, бачили відео, яке вони ж і виклали в мережу. Вони знімали на камеру, як грабують, забирають все те, що зберігалося в нас. Серце кров’ю обливається – це праця стількох людей і кількох років, а ті люди, що це робили, навіть не розуміють його цінності”, – каже Андрій Стрілець.
На фото, які передали місцеві жителі, видно діри від обстрілів – просто в історичній будівлі.
“Щойно українські військові вивісили прапор, як те місце одразу обстріляли. І зараз там діра в башті. Але що там всередині відбувалося, яка ситуація – ми не знаємо й досі, бо поки не дозволяють туди їхати”, – говорить генеральний менеджер.
Вин під маркою “Князя Трубецького” практично не залишилось. Склад готової продукції у Гостомелі згорів. Збереглись тільки декілька пляшок.
“Про збитки зараз говорити складно. Чітко знаємо, що на складі готової продукції, який ми орендували в Гостомелі, згоріли 32 тисячі пляшок. А до підприємства поки не маємо доступу, тож щось підрахувати неможливо. Тільки інвентаризація після повного звільнення покаже, що є, чого немає”, – розповів Андрій Стрілець.
Зараз працює команда виноробні з трьох спеціалістів: вони складають плани інвестицій та відновлення виноградників. За час війни нікого з колективу не звільнили, і після перемоги планують знову налагодити виробництво вин.
“Ми дуже оптимістично налаштовані, будемо все відновлювати. Звісно, щоб налагодити виробництво таких вин, мінімум два роки. Якщо виноградники не оброблялися рік, то їх ще можна буде підняти, якщо два роки – то це буде складно. Але насіннєвий матеріал є, якщо сорти зіпсуються – посадимо заново”, – говорить Стрілець.
Менеджер каже, що і до війни був план – які сорти садити, які відновити, які треба пересадити. Він переконаний, що підприємство знову зробить вина, гідні світового ринку.
“Перше, що я зроблю після перемоги – вип’ю келих “Оксамиту України”. Для нас взагалі особливе значення мають “Оксамит України” та “Перлина степу”. Ми чекаємо визволення, віримо в перемогу! І обов’язково зробимо сорти вин, які стануть кращими на світовому ринку та прославлятимуть Україну. Це вже навіть не стратегія наша, а місія”, – сказав генеральний менеджер виноробні.
Чотири згорілі пляшки з Гостомеля, фотографії пошкоджених історичних будівель, спустошених підвалів – ці речі стануть частиною 120-річної історії шато Трубецького, які розташують у музеї виноробні. Свою місію керівники підприємства вбачають і в збереженні шато як туристичного об’єкта, частини історії Херсонського краю.
“Ця виноробня пережила вже кілька війн – і революцію, і Громадянську війну, і дві світові війни. Переживе й цю, все відбудуємо. На початку 2000-х історичне шато ми повністю реконструювали. Всередині облаштували ресторан, готель, невеличкий музей. Відремонтували всі історичні підвали. Там зберігалася найстаріша колекція вин в Україні – з 1958 року. І щороку її поповнювали мінімум на 100 пляшок. А при реконструкції знайшли сім пляшок ще часів князя Трубецького – це початок 1900-х років. Що з ними зараз, тільки можна здогадуватись. Сподіваємось, хоч щось вціло”, – сказав директор із маркетингу ПРАТ “Князя Трубецького” Сергій Пархомчук.
