Назад росіянам повернутись на Херсонщину вже ніхто не дозволить (фото, відео)

Захисники Одеської окремої бригади територіальної оборони вже не один місяць тримають позиції на правому березі Херсонщини. Також підрозділи бригади кожного дня працюють над розмінуванням територій, веденням розвідки та над допомогою місцевому населенню.  Про мужніх захисників Херсонщини написала АРМІЯ.INFORM.

“На самому березі не буває навіть і години, щоб не працювала ворожа артилерія, міномети або танки. Дуже часто російська армія обстрілює цивільну інфраструктуру, все в них, як завжди. Дуже вдало працюють наші хлопці з аеророзвідки. Вже неодноразово успішно корегували вогонь артилерії старшого начальника. Як результат – ворожа техніка, склади з БК та багато росіян, які вже ніколи не заподіють шкоди нашій землі”, – розповідає заступник командира підрозділу Євген.

За словами командира розвідувального відділення Андрія на псевдо «Гриня», військовим інколи майже кожного дня доводиться пояснювати місцевим, що назад росіянам повернутись вже ніхто не дозволить.

“Уявіть у якому страху вони жили ці місяці. Але ми все одно підходимо кожного разу і кажемо: не бійтесь, Збройні Сили України тут, тож не потрібно ховатись, якщо якісь труднощі, то звертайтесь і таке інше. Кожну вільну хвилину наш підрозділ проводить в тренуваннях, бо хлопці чекають, коли підемо вперед”, – ділиться «Гриня».

За словами «Грині», розвідники допомагають саперам квадрокоптерами шукати незнайдену техніку в полях, мінні загородження, щоб вони розуміли напрямок, у якому рухатись і все знаходити. А знаходити є багато чого, адже узбіччя та лісосмуги завалені «подарунками», а вздовж дороги готові до евакуації залишки «другої армії». Від рідкісних зразків озброєння до звичайних танків та БМП.

“Інколи це хаотичне звалище, інколи встановлені ворожі мінні загородження, а інколи залишки від ворога після вдалої роботи наших хлопців, але у будь-якому випадку роботи для саперів тут не на один місяць. Звільнена земля ще довго оговтуватиметься після «асвабадітєлеєй», але в тому, що це відбудеться – сумнівів немає. Насамперед ми розміновуємо шляхи та місця, які важливі для пересування або життєдіяльності”, – розповідає сапер Олександр на псевдо «Пастор».

Дуже часто до захисників звертаються місцеві щодо небезпечних предметів. Днями бабуся попросила кладовище розмінувати, щоб рідних відвідати, часто фермери, які повернулись, просять допомогти убезпечити поля – кожного разу військові допомагають. За словами фермера Сергія, після тортур та пограбувань, він вирішив виїхати з селища.

Російські окупанти, коли намародерили, дуже зручно, на їхню думку, облаштували на базі приміщень та ангарів його фірми свій штаб та склад різних боєприпасів, а саме – реактивних снарядів різних систем. Але завдяки високоточній зброї від західних партнерів, росіяни зі своїми снарядами швидко розлетілась напередодні звільнення. Навіть сьогодні, після більше ніж трьох місяців, зерно й досі тліє, а поряд апокаліптичний пейзаж знову нагадує – не буде жодного місця на українській землі, де загарбники перебуватимуть у безпеці.

“Так, я знову у рідному селищі, знову працюю. Військові допомагають із розмінуванням і з іншими питаннями, тому не вірю, а знаю, що крок за кроком я відбудую все”, – наостанок додав Сергій.