Як виживали люди в селі Киселівка на Херсонщині (відео)
У центрі Киселівки, що в Херсонській області людно. Селяни прийшли отримувати гуманітарну допомогу. Ще нещодавно у селі мало хто виходив на вулицю. При російських окупантах всі сиділи по хатах. Про Киселівку написали та відзняли сюжет Факти.
Серед отримувачів гуманітарки Іван Якович Вупінко, капітан у відставці, що прожив у Киселівці 68 років. Як і інші він не уявляв, що може початися війна. А коли почали прилітати снаряди, він і на думці не мав, що можна поїхати з села.
“Куди, навіщо? Люди не залишали свою землю, свій дім”, – говорить дідусь.
Іван Якович живе на краю села, звідки видно греблю, якою російська танкова колона зайшла в село. Згодом чоловік пішов у центр дізнатися новини.
“Зустрів там російських солдат зз Бурятії”, – каже чоловік.
Жити під російською окупацією несолодко. Забрали одного чоловіка років 55, то досі не повернувся. Заарештовували молодих хлопців. Приходили і до старих з обшуком, шукали зброю.
“Ага, зброю, алкоголь і травку питали. Щоправда, паспорти наші у підвалі знайшли та забрали”, – розповідає капітан у відставці.
Іван Якович кожного дня виходив на греблю і вдивлявся у далечінь. Чекав наших воєнних.
“Вони на багі приїхали, з кулеметом”, – згадує дідусь.
Попри артилерійські обстріли, в Киселівці руйнувань небагато. Хіба що шибки повибивало в будинках та дахи попробивало.
“Нам пощастило більше, ніж сусіднім селам, руйнувань приблизно на 30-40%”, – повідомила жителька села Жанна Миколаївна.
Червоний Хрест допомагає будівельними матеріалами, то люди ремонтують, бо треба ж десь жити.
“Люди дуже задоволені допомогою і будматеріалами, і продуктами. В наборах гуманітарної допомоги є все, щоб сім’я мала що їсти тижні два-три”, – продовжила вона.
Ці продуктові набори привезла в селище як гуманітарну допомогу компанія Кока-Кола за підтримки Товариства Червоного Хреста України. Один набір – це індивідуальний місячний запас продуктів тривалого зберігання. Сюди входять крупи, локшина, консерви, олія, цукор, борошно. До наборів також додається питна вода та напої компанії. Вага кожної коробки з продуктами без урахування ваги напоїв – понад 18 кг.
“Зараз у нас все налагоджується. Запрацювали магазини, видають допомогу”, – говорять жителі села.
На початку російської окупації селяни 22 доби не бачили хліба.
“Одного дня бачу, люди, як побігли на трасу, я думала, що тікають із села, а виявилося, там стояла машина з хлібом. Тут стріляють, колона величезна їде, а вони біжать по хліб”, – розповіла Жанна Миколаївна.
Люди потроху оговтуються після російської окупації, радіють гуманітарній допомозі, ремонтують хати. Але найбільше мріють про роботу. Працювати, щоб відбудовувати зруйноване Росією, і створювати нове.