Анатолію тридцять п’ять років. Його батьки померли, свою сім’ю він ще не створив. Чоловік має певні вади здоров’я, йому важко говорити. Історія Анатолія, якому пощастило евакуюватися зі звільненого, але безжально понівеченого Росією Херсону. Про історію чоловіка написало видання Горорок.City.
Родом Анатолій з Таврії, що на Херсонщині, яка була окупована Росією з 24 лютого 2022 року. Опинившись через війну на Хмельниччині, Анатолій часто дивує оточуючих вільним володінням літературною українською мовою.
“Мама з дитинства займалася зі мною рідною мовою і говорила, щоб я вчив українську мову”, – розповідає Анатолій.
І тепер, коли мова стала маркером у боротьбі із російськими загарбниками, Анатолій ще більш усвідомив глибину маминих слів. Опинившись на Сатанівщині, херсонець легко знайшов спільну мову з місцевими жителями, які опікуються українцями, евакуйованими з небезпечних регіонів. Дістатися до села Бубнівка йому допомогли волонтери.
“Я дуже вдячний українським волонтерам. У той день, 13 грудня, майже в центр Херсону прилетіла ракета”, – говорить Анатолій, пригадуючи страшний день свого від’їзду з Херсону.
Зараз Анатолій разом з іншими земляками, які також були вимушені шукати прихисток на Хмельниччині, мешкає у Бубнівській школі.
“Нас дуже гостинно приймають, люди тут просто чудові, дуже добрі”, – розповідає він.
Крім прихистку, Анатолію пощастило знайти в Бубнівці ще й справжнього друга. Анатолій і Ролан познайомилися випадково – опинилися на сусідніх кріслах в евакуаційному автобусі, яким добиралися з Хмельницького до Сатанова.
“Толік за характером спокійний, неконфліктний, дружелюбний і любить пожартувати. І коли часто немає світла та Інтернету, саме спілкування нас і рятує, – говорить Ролан.
Загалом, школа в невеличкому селі Бубнівка стала прихистком для багатьох херсонців,і кожен з них має свою унікальну життєву історію.
“Та ми налаштовані оптимістично. Головне – якось цей рік пережити. Вірю, що вже скоро Україна переможе у цій кривавій війні, у боротьбі добра зі злом і всі евакуйовані, всі біженці, внутрішньо переміщені мешканці повернуться до своїх домівок, на свою Батьківщину, або, в разі втрати свого житла, житимуть в мирних умовах, на новому місці, у нових своїх помешканнях, серед нових сусідів, з якими їх звели трагічні обставини”, – говорить Анатолій.
Post Views: 196
