“Історик”, який популяризував Холодний Яр, загинув на Херсонщині
“Історик” – засновник молодіжної ГО “Поклик Яру”. 24 лютого він взяв до рук зброю та долучився до війська. 18 червня під час бойового завдання на Херсонщині загинув від артилерійського обстрілу.
“Історик” народився в Черкасах. Взимку минулого року став магістром історії у Національному педагогічному університеті ім. Драгоманова. Працював вчителем історії у школі. Протягом багатьох років займався національно-патріотичним вихованням молоді. В 2020 році заснував власну ГО “Поклик Яру”, де протягом року проводив літні дитячі табори та патріотичні заходи, пише “24 канал“.
Фотографиня 24 каналу Валентина Поліщук також дружила з “Істориком”. Розповідає, що Павло часто жартував про свою смерть, але тепер він навіки воззʼєднався зі своїм рідним Холодним Яром.
Павло розповідав друзям, що має мрію – створити місце, де зможе виховувати свідому та патріотичну молодь. Так і сталося. Навесні 2020 року “Історик” разом із однодумцями придбали територію в Холодному Яру, де збудували місце для проведення літнього дитячого табору. Як зазначав Павло, Холодний Яр – символічна та потужна історична місцевість.
Про Холодний Яр писав Тарас Шевченко, там Максим Залізняк очолив гайдамацьке повстання. А також там відбулися знакові бої холодноярців УНР проти більшовиків. Саме ці події описав Юрій Горліс-Горський у своєму романі “Холодний Яр”. Ця книга була символічною для “Історика” та надихнула на популяризацію Холодного Яру та подальшу боротьбу за Україну.
У листопаді минулого року Павло вирушив до Нідерландів, щоб відвідати могилу та вшанувати свого ідейного наставника Євгена Коновальця.
Як розповідають друзі “Історика”, головним кредо його життя були слова – “Життя вимагає руху”. Тому за свої 25 років Павло встиг зробити чимало. Багато подорожував світом, популяризував Холодний Яр та ставив собі за приклад таких українських діячів як Євген Коновалець, Василь Стус, Юрій Горліс-Горський та Павло Скоропадський.
В одному з останніх дописів Павло Добротворський сказав:
Це війна. І на ній будуть вмирати. І, може, я теж помру. Проте я психологічно готовий прийняти смерть і хочу, щоб я не мав страху в цей момент. Щоб кацап не бачив, як я боюсь. У загальній історії держави я – тільки елемент, як і всі ми. І загибель зараз – це честь. Ми станемо прикладами для наступних. Як для нас зараз холодноярці. Я можу загинути і все. Як і ти, і наші батьки. В бою або під завалами знищених будівель. Проте зараз, поки живий – борись і вчись. Бляха, все, як і казав Горський. Для коня того, хто стане на моє місце, і нічого під сонцем не зміниться.