Кіт Василь, який виїхав з окупованого Херсона, веде блог про своє життя

Кіт Василь з Херсона активно веде Твіттер-акаунт, де розказує про життя за межами дому. Зараз він з другом, іншим херсонським котом, живе в Одесі, щоб якнайшвидше повернутись. Про життя пухнастого блогера розповідає “Кавун. Сіті“.

«Коли вирішили виїхати, виникла проблема: в кота не було нормальної переноски, тільки звичайна плетений кошик, у якій його носили до лікаря, не було і повідця на випадок втечі, а в Херсоні це добро вже було не купити, — розповідає його господар Устин. — Знайшли якийсь ящик для білизни, та з нього Василь постійно вилазив, тому першу половину шляху тіснився у маленькому кошику, нормальну переноску купили вже в Запоріжжі. Втечу з окупації кіт переніс на диво спокійно, не кричав та не нервував, мабуть, не хотів привертати увагу ворожої наволочі».

Василь у переносці

Зараз Василь живе в Одесі разом із Устином — ближче до дому, щоб за першої нагоди повернутись:

«Ми тут не одні з херсонських котів. Василь подружився із сусідом, котом Лютим, який теж херсонець у вимушеному вигнанні. А так коли почали вигулювати кота у парку, він одразу став локальною «знаменитістю», люди радіють, впізнають, сміються, коли бачать кота на повідці, який гуляє собі серед собак».

«Василю трохи більш як 6 років. Знайшли його за повідомленням під красномовною назвою «Приблудился котёнок» на OLX, з фото, де Василь зарослий і злий сидів на дерев’яному заборі. Коли ми приїхали забрати кота, виявилось, що в нього хвора зламана лапка, яка неправильно зрослася, та людина, що дала об’яву, не знає чи то кіт, чи то кішка. В кота була така довга шерсть, що неможливо було визначити стать, але голос був дуже тонкий, «жіночий», тому десь тиждень він був Василисою (у нас в родині всіх котів звали Василями). Що цікаво, кіт одразу як потрапив до рук, почав мурчати, тобто явно був домашнім, і його хтось викинув. Ніколи не розумів, як можна викинути кошеня взагалі, а таке чудове й поготів. А так, Василь виявився дуже домашньою та вдячною тваринкою, хоча і не без диких звичок».

ВасильВасиль

Василь їсть звичайний котячий корм, але ще любить варену рибку курку та сметану, від риби та сметани взагалі шаленіє: «Останнім часом «присів» на «вкусняшки» для котів, які ми купували, щоб заспокоїти в довгій дорозі, так любить цю гидоту, що навчився відчиняти дверцята в комірці де вони зберігаються. Еволюціонує прямо но очах. Взагалі тварина розумна, навчився сам застрибувати у переноску, коли втомлюється гуляти (це, до речі нова звичка, що з’явилася у кота в евакуації — гуляти на вулиці на повідці). Ось чого коту явно не вистачає, так це полювання, в Херсоні до нас постійно повзли невідомо звідки миші, та він на них дуже майстерно полював. А в Одесі мишей не зустрічав», — розповідає Устин.

Василь і котяча травичка

Василь і котячі смаколики

Василь прогулюється Одесою

Василь накупив собі смаколиків до Дня Прапора

Трошки філософського від Василя

Трошки Василя у підпіллі

Чому Василь так захопився Твітером? Устин розповідає:

«Давно помітив, що фотки Василя дуже радують людей у ФБ. В нього таких специфічний погляд, серйозний і злий, і одночасно милашний і дуже виразний. А зараз такий час, що хоч трохи радощів людям просто необхідно. А у твіттері взагалі є «прикол» — створювати котам приватні акканути та постити ніби від їх персони, це з одного боку крінж та інфантилізм, а з іншого — прикольно. Є цілі ком’юніті твіттерских котів. Тобто – най буде».

Тож підписуйтесь на Василя і піднімайте собі настрій ось тут: тинць!