Лялькарка з Херсона знайомить іноземців з українським мистецтвом мотанки

Херсонка Ірина Сергеєва зараз живе у невеликому німецькому місті Байройті. Лялькарством жінка займалась давно, а мотанками захопилась 12 років тому. Коли з’явилась можливість, зразу ж повернулась до виготовлення цих ляльок. Її вироби зацікавили німецьку пресу. У щоденній газеті вийшла стаття “Диво крізь пекло війни”. Про те, як знайомить європейців з українським мистецтвом мотанки, Ірина Сергеєва розповіла Суспільному.

24 лютого 2022 року Ірина Сергеєва разом з сином виїхала з Херсона. Спочатку жила в Закарпатській області, а потім переїхала до Німеччини. Має два дипломи Херсонського національного технічного університету, але ще здобуває третю освіту в цьому ж виші. Лялькарство – це хобі, Ірини, але саме ляльки спонукали отримати дизайнерську професію.

“У мене були благодійні виставки в художньому музеї, мої роботи перебували в постійній експозиції краєзнавчого музею, у відділі українського мистецтва. Не знаю, чи вони досі залишилися там. На фестивалі “Купальські зорі” свої ляльки презентувала”, – розповіла Ірина.

Балкон у херсонській квартирі Ірини був майстернею з виготовлення ляльок. Після звільнення Херсона мама передала посилку з готовими виробами. Водночас надійшов лист-оголошення від організації в Байройті, яка займається інтеграцією українців в Німеччині. Текстильні ляльки сподобались організаторам. Ірині запропонували розповісти про них в ЗМІ, щоб зібрати кошти для організації простору, де можна буде навчатись їх виготовляти.

“Тут я познайомилася з дівчиною з Харкова, професійною швачкою. Нам принесли багато різної тканини і навіть чотири швейні машинки – тож вже можемо організовувати навчальну справу. Крім того, наступним етапом після статті має бути виставка в Байройті для місцевих жителів та українців, щоб люди побачили, що саме я вмію шити та яке є в нас народне мистецтво”, – сказала майстриня.

Зараз Ірина готується до виставки в Байройті. Створює ляльки-мотанки, які не завжди виходять такими, якими вона їх задумувала. Іноді,  доводиться по кілька разів перешивати одяг для ляльки, щоб вона була гармонійною і несла теплу енергетику.

“Мої ляльки просякнуті моєю енергетикою, тому обов’язково при їх виготовленні має бути натхнення, гарний настрій, щоб лялька несла позитивну енергетику. Якось у мене були термінові замовлення, а були певні негаразди, то й ляльки вийшли сумні, як я не намагалась їх виправити. Першим роблю кольоровий хрестик на обличчі, а потім під нього підбираю матеріал, щоб все гармонійно виглядало. Але ляльки дійсно магічні – як живі”, – поділилась Ірина.

У Байройті зараз багато біженців з України, продовжила майстриня. Вони спілкуються між собою, сумують за домівкою. В неї замовили кілька мотанок, також Ірина зробила кілька і подарувала, як український сувенір викладачам німецької. Хоч і є можливість “крутити” мотанки, мріє повернутись до своєї майстерні на балконі херсонської квартири. Обійняти батьків, погладити собаку.

“Після всього, що ми пережили, мені здається, я точно стала набагато сильніша, і ті страхи, які були раніше, здаються такими ніякими, аби був мир, а все решта ми здобудемо. Я б і в Херсоні такий простір відкрила, якби охочі були. Ще багато всього хочеться встигнути зробити”, – сказала Ірина Сергеєва.