Міністр екології розповів про ситуацію на Каховському водосховищі спричинену повномасштабним російським вторгненням в Україну (відео)
В жовтні минулого року Росія відкрила частину шлюзів греблі Каховської ГЕС. У результаті Україна щодня втрачає тисячі кубометрів прісної води, що може мати катастрофічні наслідки. Внаслідок спуску води з Каховського водосховища, є загроза виходу з ладу систем охолодження Запорізької АЕС. Про це в інтерв’ю Голосу Америки повідомив Міністр захисту довкілля та природних ресурсів Руслан Стрілець.
Як Україна наразі оцінює екологічні збитки, спричинені повномасштабним російським вторгненням?
“Наша екологічна інспекція працює цілодобово, навіть ризикуючи власним життям, намагається зафіксувати кожен злочин. Від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну ми зробили застосунок для телефону «Еко-загроза», який дозволяє фіксувати екологічні злочини. На сьогоднішній день екологічні збитки, спричинені повномасштабним російським вторгненням в Україну становлять понад 51 млрд доларів”, – говорить Міністр.
Скільки злочинів зараз нараховано?
“Офіційно зафіксовано 2300 екологічних злочинів. Я вірю, що нам вдасться не просто їх зафіксувати та обрахувати, але й якісно підготувати матеріали для Міжнародного кримінального суду”, – говорить Руслан Стрілець.
Український ґрунт, напевно, постраждав найбільше. Фермери говорять про величезні забруднені площі земель.
“Найбільший виклик – це заміновані території. Щоб взяти аналізи, ми повинні убезпечити фахівців, а для цього території треба розмінувати. Це буде нешвидко і це буде дуже дорого. Україна – це країна, від якої залежить продовольча безпека багатьох країн світу. А Росія, знищуючи нашу екосистему, наражає весь цивілізований світ на страшні злидні”, – говорить очільник.
Окрім землі, які ще інші види злочинів зафіксовано?
“У грошовому еквіваленті найбільші збитки – це забруднення повітря. Тільки потім йдуть ґрунти та вода. Але навколишнє середовище – це екосистема, в якій не можна виділяти один компонент від іншого. Навіть фактичне переміщення тварин, яка відбулася через бойові дії, теж впливає на екосистему. Це точно призведе до збитків для лісів. Ліси – це легені не тільки України, а і Європи. Сьогодні третина лісу замінована або знищена”, – наголошує Руслан Стрілець.
Каховське водосховище – під контролем російських окупантів, не зрозуміло, що там відбувається. Якою оперативною інформацією володієте ви?
“Зараз, ми сфокусовані на відстежуванні рівня води у Каховському водосховищі. Бо це джерело питного водопостачання. Звідти беруть воду багато водоканалів. Зараз ми слідкуємо за рівнем води. Він трохи стабілізувався. Але якщо російські окупанти не залишать цю територію і не дадуть змогу зайти туди фахівцям, щоб відремонтувати зруйновані частини шлюзів, влітку ми втратимо дуже багато води через випаровування. Скільки така ситуація може зберігатися, спрогнозувати дуже важко. Але нам треба робити все для деокупації цієї гідроспоруди. Вона є стратегічною не з військової точки зору, а з точки зору забезпечення водою. Причому, спустивши рівень води нижче норми, російські окупанти фактичного перекрили доступ води в Крим. Вони навіть не розуміють, що своїми діями вони залишають Крим без води”, – каже Міністр захисту довкілля та природних ресурсів.
Чи вже є в України розуміння, як це все відновлювати?
“Є частина екосистем, яку ми зможемо відновити, а є частина, яку ми втратили назавжди. Зараз я кажу про спаплюжені смарагдові території й ті об’єкти природно-заповідного фонду, які російські війська використовували, як паркінг для своїх танків. Ми можемо посадити новий ліс на місці спаленого. Однак, дуже багато територій нам доведеться просто зарезервувати та забезпечити режим тиші, щоб природа відновилася сама. Бо один із законів екології: природі не треба допомагати, їй треба не заважати. Також, велика кількість дельфінів загинула внаслідок російської агресії. Це і підриви на мінах, і вплив сонарів. Дельфіни просто були дезорієнтовані, і викидалися на берег. Понад сто випадків тільки на нашому узбережжі. Ми вже ведемо переговори про створення центру реабілітації дельфінів. Цьому виду точно треба допомогти вижити. Але є й таке, чого жодні кошти в світі не повернуть”, – резюмує Руслан Стрілець.