Нардеп, який звільняє Херсонщину: «Ейфорія космічна»
Нардеп Роман Лозинський, який зараз в лавах Збройних сил України, після звільнення села на Херсонщині запостив кавун у сторіз. «Ми вже близько» написав він. Він каже, що історія зібрала рекордну кількість реакцій.
Про це він розказав на своїй сторінці у Фейсбуці.
«Я справді їв цей кавун і писав про «ми вже близько» після звільненого чергового нашого села на Херсонщині. Ейфорія, яку я переживав – космічна! А ваші реакція на сторіс – рекордні», – написав він.
Він додав, що ми часто стаємо жертвами своїх очікувань, а боротьба триватиме після звільнення.
«Ми часто стаємо заручниками своїх очікувань. Це Ок – бажати, планувати. Це не просто ок, це необхідно, щоб не з’їхати зглузду. Але налаштування може стати пасткою, а зачаруватися – дуже навіть часто розчаруватись. І це я не лише про війну.
Президент чарівник – лиш виберіть, а тоді і зарплати зростуть і ціни зменшаться. Податки скасують взагалі! Лиш виберіть.
Абонемент в спортзал – купив і вже кубики на пресі видно. З-під худі оверсайз. Сексі.
Але так не буває.
Політики стають заручниками наших очікувань і обманюють, намагаючись їх виправдати. Бо ми не завжди хочемо розуміти, що буває не завжди швидко і не тільки з вау-ефектом. Точніше майже завжди так не буває.
Після місяця майже стабільних тренувань в залі, ми не бачимо тих кубиків навіть без худі. Спорт стає мотиваціє хіба «зігнати» шоколадку, яку вчора з’їв перед сном. Ту більшу плитку.
А на війні – це ще страшніше. Наслідки можуть бути глибшими і болючішими.
Що робити? Який вихід з цього лабіринту очікувань? Я цього точно не знаю. Знаю і вірю лиш, що в реальному житті, а не у бажаному, з країною-терористом поруч, ми маємо бути готові завжди. І до всього. Аж до цілковитої перемоги і знищення Possії. І то, після цього, розслабитись можна буде ненадовго.
Тому відпочивайте! Маєте день чи два, може тиждень чи хай місяць. Відпочиньте. Будьте поряд зі своїми. Заробляйте. Донейтіть, волонтеріть, захищайте зі зброєю чи в інший спосіб нашу країну.
Але ми мусимо пам’ятати, що наша боротьба буде тривати і після звільнення Херсону. Коли б це не сталось. Після деокупації Криму і Донеччини, Луганщини, всіх інших загарбаних країною-терористом території.
А для цього нам потрібні сили. Сили не втрапити в пастку своїх очікувань. Сили, щоб не налаштуватись на «перемога вже завтра». Сили, щоб жити і боротись