Свідчення херсонців про тортури російських окупантів (відео)
Обдерті, темні та сирі коридори. Стільці прикручені до підлоги, протигази, тісні камери, а на стінах сліди від крові та гумових кийків. Проєкт Радіо Свободи Крим.Реалії зібрав свідчення про злочини, які вчиняли російські сили під час російської окупації Херсона та області.
За час російської окупації, у Херсоні було організовано щонайменше п’ять катівень, у деокупованій частині правобережжя області знайшли ще п’ять таких місць. Скільки катівень створено на лівому березі Дніпра – достеменно не відомо, правозахисники нараховують ще близько десяти.
“Катівні в Херсонській області є майже в усіх великих населених пунктах, або містах. У Новій Каховці та Каховці – це відділки поліції, в Таврійську – це управління Північно-Кримського магістрального каналу, Генічеськ – це навчальний заклад №17, а на Арабатській стрілці – стара база відпочинку”, – зазначила аналітикиня Медійної ініціативи за права людини Анастасія Пантелєєва.
Журналісти проєкту познайомилися з двома хлопцями, які пережили російські тортури з Андрієм Андрющенком та Антоном. Антон попросив не показувати його обличчя та не називати прізвище. Його восьмого травня 2022 року без жодної причини, затримали російські силовики. В ув’язненні він провів дві доби.
“На зустріч їхала машина з буквою «Z», мене зупинили і запитали: «Куди йдеш?», – я кажу: «З роботи йду, додому», – а він: «Ну, сідайте!». Коли привезли до місця утримання, відразу почався допит. Один із росіян запитав: «Скільки тобі років?”, – я відповів, що 33. Тоді він сказав: «Ну поїхали!», – і мене інтенсивно почали бити. Двоє людей тримали, а третій просто бив по голові гумовим кийком. Прив’язали кайданками руки та ноги і просто нещадно били. Потім він сказав: «Ось тобі чистий аркуш, залиш тут свій підпис і ми тебе відпустимо», – я сказав, що нічого не підписуватиму. Після цього вони ще сильніше почали бити по голові, по руках, по ногах, по спині та по потилиці», – розповідає Антон, який переніс тортури російських окупантів у Херсоні.
А от привід для затримання Андрія Андрющенка справді був. Він, перебуваючи в російській окупації, малював українські патріотичні графіті. Російські силовики затримали його четвертого серпня 2022 року, в російському полоні він пробув 47 днів.
“Увірвалося близько 16-ти російських силовиків, у повному бойовому спорядженні. Відвели в окрему кімнату і почали допитувати та бити. Навіть люди на вулиці чули, як вони моєю головою розбивають меблі”, – розповів Андрій Андрющенко.
Обидва хлопці потрапили в одну з найбільших катівень у Херсонській області – її російські силовики організували в ізоляторі тимчасового тримання.
“Фактично, щоб сюди потрапити, людині не треба було щось надзвичайне чи незаконне зробити, достатньо було щоб в її телефоні знайшли зображення з українським прапором, або якусь переписку, де було б щось проукраїнське”, – зазначив Андрій Кований, в.о. начальника відділу комунікацій ГУ Нацполіції у Херсонській області.
За даними правоохоронців, контроль над катівнями в основному здійснювали співробітники Росгвардії, ФСБ, а також херсонські колаборанти, підпорядковані російським спецслужбам.
“Військово-політичне керівництво РФ створило аналог ФСБ. Її очолив колишній керівник СБУ. Нами, під нашим процесуальним керівництвом Службою безпеки України, оголошено підозру дев’ятьом учасникам незаконного збройного формування”, – зазначив Андрій Коваленко, начальник відділу протидії злочинів вчинених в умовах збройного конфлікту Херсонської обласної прокуратури.
Били затриманих у спеціально відведеному для таких дій кабінеті. Діяли, як за методичкою – тортур завдавали, поступово збільшуючи поріг болю. Тут і зараз видно сліди злочинів. Але впізнати своїх мучителів постраждалим буде дуже складно. Під час допитів їм або одягали мішки на голову, або ж силовики були в масках.
“Після поліграфа, мене відвели в камеру і сказали, що після опрацювання даних, скажуть відпустять мене додому чи ні. Через годину відкрилися двері камери і сказали: «Все, йдемо дзвонити Зеленському». «Дзвінок Зеленському» – це такий тип тортур, коли польовий телефон, перероблений для генерації струму, приєднують контактами до геніталій, чи інших чутливих місць і вибивають свідчення”, – розповів Андрій Андрющенко.
До Антона катування струмом не застосовували, лише побиття. Його змушували зізнатися, що він снайпер, хоча це не правда. Внаслідок побоїв, у Антона був струс мозку, зламаний ніс, зламано п’ять ребер, одне з яких пошкодило легеню, через що стався пневмоторакс.
“Голова була, як повітряна куля. Коли на один бік перехилявся, то таке враження було, що вся рідина в голові і шкіра перехилялася не синхронно з тілом. Тобто ось цю рідину між черепом та шкірою, вони її немов розрідили”, – розповів Антон.
Частину ув’язнених з ізоляторів тимчасового тримання періодично виводили та відправляли до Херсонського СІЗО.
“При відступі, російські окупанти підралили відділ охорони, і тут все згоріло. Їхньою ціллю було знищити всі докази”, – прокоментував Крим.Реалії Станіслав Новицький, в.о. начальника Херсонського СІЗО.
Ще одне місце незаконного ув’язнення російськими силовиками – Херсонське управління поліції.
“До російської окупації його взагалі не використовували і він був законсервованим. Можна зробити висновок, що тут утримували членів муніципальної варти, співробітників поліції та військовослужбовців”, – зазначено в поліції.