Вчителька з Херсонщини розмальовує тубуси для пороху (фото)
Про російську окупацію с. Хрещенівка та як віддячують люди за звільнення та допомогу волонтерам і українським військовим, розповіла Суспільному вчителька географії Хрещенівської школи, краєзнавець Оксана Квітка.
12 березня 2022 року до села Хрещенівка на Херсонщині заїхали російські танки. А вже 18 березня російські окупанти виганяли людей з будинків і заселялися в них, тому місцеві жителі змушені були виїжджати в прибережні села.
“Ми поїхали до родичів у c. Гаврилівка. Через два місяці виїхали до Нікополя. Понад рік ми жили в Нікополі – місто, яке щодня обстрілювали російські війська. Але там є інтернет, який вкрай необхідний для дистанційної роботи вчителя”, – говорить вчителька.
На початку жовтня Хрещенівку деокупували. Люди поступово почали повертатись. На той час ще йшли бої за Петрівку та Хрещенівку. Гаврилівку, яку теж деокупували, часто обстрілювали російські військові. Тому її жителі змушені були переїхати до Хрещенівки.
“До села часто приїжджали волонтери, доставляли речі першої потреби: продукти, ліки, одяг, ремонтні набори та питну воду. Відчувалася міцна підтримка жителів різних областей України. Тому мені захотілось віддячити волонтерам та благодійникам. Так виникла ідея розмалювати тубуси для пороху, яких на території села розкидано було багато”, – говорить пані Оксана.
Малювати Оксана почала з самого простого, щоб відволіктись від всього, що відбувалось, а згодом виникали нові ідеї та головне долучались люди.
“Спочатку я намалювала кавун, нескорений символ нашого краю. Розфарбована гільза сподобалась, потім виникли нові ідеї. До творчості долучилась двоюрідна сестра чоловіка. За освітою вона теж педагог, але до війни працювала продавцем. Світла в нас не було тоді, фарба погано сохла, а в будинку був їдкий запах фарби. Проте робота допомагала не звертати увагу на вибухи та трохи заспокоювала”, – говорить Оксана.
Підбір кольорів та патріотичних малюнків захоплював жінок. Сувеніри дарували волонтерам разом з прапорами, які жінки самі шили.
“В мене виникали нові ідеї. Так з’явився “Пес Патрон”, “Нескорений Нікополь”, ” Слава ЗСУ!”, “Воля”, ” Молімось за Україну”, “Російський корабель”, “Херсон”, “Мелітополь” та інші”, – говорить Оксана Квітка.
На кожній гільзі жінки обов’язково пишуть “Хрещенівка”, українською або англійською мовами. Жінки гільзи не продають, а віддячують за допомогу.
“Нашу справу активно підтримала вся родина, а вона в нас велика. Навіть у Львові лотерею з кавунчиком провели. Дякуємо Юлі Грабовій за гарну ідею. Кошти, які донатять небайдужі, ми витрачаємо на підтримку українських захисників”, – каже жінка.
Зараз жінки збирають кошти на пам’ятні дошки для земляків, які загинули на війні. Вони були учнями сільської школи. Жінки вірять, що Хрещенівка знову розквітне. А жителі Гаврилівки повернуться додому.