Вихователька з Херсона розповіла про життя блогера в російській окупації (відео)
Олена Наумова – вихователька з Херсона, яка під час російської окупації розповідала про все, що відбувається у Херсоні. За місяць кількість підписників виховательки з Херсона в ТіkTok з 15 тисяч виросла до 80 тисяч. Проте, така активність жінки не сподобалась військовим РФ і її протримали в полоні 14 днів. Про окупацію та російський полон пані Олена розповіла Суспільному.
“Коли почалась російська окупація в Херсоні, то мені довелося на деякий час припинити знімати відео. Всі були в розпачі, всі були в шоці від того, що відбувається. А потім я вирішила, що є платформа, на якій можна розказувати про це світу”, – згадує Олена.
Всі цікавились ситуацією в Херсоні. В місті на той час була повна блокада: не було ні інформації, ні гумкоридорів, відсутність ліків та продуктів. Саме тоді вони з друзями-блогерами вирішили продовжувати знімати відео та підтримувати земляків.
“Людей, які цікавились ситуацією в Херсоні було дуже багато. Всі знали, що о восьмій, о тринадцятій, о двадцятій – я в ефірі. Ми допомагали пенсіонерам і не тільки: купували продукти, ліки, дітям в обласній дитячій лікарні допомагали, тому що там були діти і в реанімації, і сироти”, – згадує жінка.
За цей час жінка чула на свою адресу багато погроз, але тих, хто підтримував її було більше. Тому вона не вірила, що зможе зацікавити військових РФ.
“Я думала, невже вони піднімуть руку на цивільну людину, на мирну жінку, на педагога, на звичайного блогера, яких у нас було сотні в Херсоні”, – каже жінка.
Її почали активно розшукувати, після того, як на одному з мітингів, вона вийшла в центр міста, і заспівала пісню гурту “Спів братів” “В городі Херсоні”. Тоді цей “виступ” показали в телемарафоні.
“Присилають мені нарізку з телемарафону, де я співаю цю пісню: “В городі Херсоні ночі, ой, безсонні, наші хлопці гасять москалів”. Брат мені зателефонував і сказав, щоб я пересиділа в нього пару днів”, – згадує вихователька.
Потім до неї прийшли російські військові, під видуманою причиною, але Олена зрозуміла, що це була перевірка, чи насправді вона тут проживає. Знову довелось переховуватись. Жінка підіймалась на другий поверх будинку і звідти продовжувала стрімити.
“Одного разу до її помешкання під’їхала машина і біля своїх воріт я побачила трьох росіян у балаклавах. Зайшли до хати, без попередження почали обшукувати весь будинок, весь двір. Потім сказали, щоб я збиралась, брала телефон і їхала з ними. Я ж тоді думала, що дуже розумна і на цей випадок приготувала другий телефон”, – розповідає Олена.
Їй одягнули пакет на голову і повезли в невідомому напрямку, тільки недавно вона дізналась, де її тримали. А наступного дня взяли її друзів.
“Чотири дні тривали допити. Потім я ще тиждень просто сиділа в підвалі, мерзла, голодувала, божеволіла. Мене забрали 23 серпня – на День українського прапора. А відпустили другого вересня за умови, що я попрошу вибачення перед армією РФ за те, що під час стрімів закликала їх вбивати”, – розповіла Олена.
Російські окупанти змусили жінку та її друзів записати відеовибачення. Потім з цього змонтували програму, яку цілий місяць транслювали на тимчасово окупованих Росією територіях України, в Криму та прилеглих до України російських областей.
“Звичайно, коли тебе поставили перед фактом – або йдеш знову до підвалу, або ми тебе відпустимо на підконтрольну Україні територію, за умови, якщо ти перепросиш. То зробиш все”, – згадує Олена.
Військові РФ надали жінці інструкцію: за три дні вона має знайти перевізника і 70-80 тисяч гривень. Гроші, будуть потрібні, щоб облаштуватись на підконтрольній Україні території. Виїхати жінці так і не дали, причини називали різні й замість трьох днів домашнього арешту протримали її два тижні.
“Щодня я чекала, коли вони приїдуть, коли вони дадуть дозвіл їхати. Але вони прийшли аж 19 вересня. Вони сказали мені, щоб я квитки не брала, вони самі мене вивезуть”, – згадує Олена.
Тоді жінка зрозуміла, що російські окупанти скоро підуть з Херсона і будуть замітати сліди, прибирати свідків. Їхати з міста і залишатись для Олени було небезпечно. Врятували незнайомі їй люди: Олену сховали на спеціальній квартирі, одна з умов була – вона не могла контактувати ні з ким.
“Ці люди ховали мене вісім тижнів. Приносили продукти, підтримували. Аж до самого дня звільнення 11 листопада. Тоді ми нарешті змогли вийти на площу і дихати на повні груди повітрям свободи”, – згадує Олена.
Після деокупації Херсона, коли місто почали інтенсивно обстрілювати російські військові, Олена Наумова виїхала до Києва. Працює дистанційно в своєму дитсадку, стрімить, знімає відео і збирає гроші для допомоги деокупованим селам та херсонським прикордонникам.