Заміновані поля, незібраний врожай, викрадена техніка – такі реалії посівної на Херсонщині (фото, відео)
На Херсонщині в лютому комбайни в полі косять торішній врожай. Восени зібрати його херсонські фермери не змогли через обстріли та замінування. Чи відбудеться цьогоріч на Херсонщині весняна посівна кампанія дізнавалось Суспільне.
Фермер з Бериславського району Микола Мальчиков вирощений врожай зібрав, а от засіяти озиму пшеницю російські обстріли не дали. Зараз мав би займатися посівною, але, тікаючи з правобережжя, російські військові замінували поля.
“Немає де сіяти, бо все заміновано. У мене катастрофічне положення на полях, бо через кожні два-три метри міни. Сапери сказали, щоб туди взагалі не їхали”, – розповідає фермер.
Роботи по розмінуванню Херсонщини тривають. Першочергово очищають від вибухонебезпечних предметів об’єкти критичної інфраструктури і домогосподарства. Для того, щоб сапери почали розміновувати поле фермер має звернутися до обласної військової адміністрації.
“До сільськогосподарських угідь ми дійдемо після того, як відновимо інфраструктуру. Є розпорядження ОВА, де чітко визначено, який порядок розмінування для населення, підприємств, організацій і це стосується сільськогосподарських угідь також. Людям необхідно подавати заявки. ОВА в порядку пріоритетності визначає нашому загону місця для відпрацювання”, – пояснює керівник групи управління розмінуванням Олександр Дворецький.
Призупинилося сільгоспвиробництво і в Нововоронцовській громаді. Фермери також в очікувані розмінування своїх земель. Більшість полів, за словами начальника селищної військової адміністрації Андрія Селецького, не тільки заміновані, а й засмічені залишками техніки та нерозірваними снарядами.
А от з іншого боку – у Станіславській об’єднаній територіальній громаді, посівна розпочалась. Півтори тисячі гектарів розміновані, залишилось ще 300 гектарів. Цьогоріч зможуть засіяти десь дві тисячі гектарів з наявних 17. Більша частина цих земель великі господарства.
“Дрібні господарства, одноосібники, у нас отримували землю далеко в степу. Вони ще не можуть вийти. Дрібні господарники не працювали над розмінуванням. У них немає технічних засобів, щоб робити розмінування”, – говорить голова Станіславської територіальної громади Іван Самойленко.
На тимчасово окупованому Росією лівобережжі ситуація з посівною кампанією складна. Є фермерські господарства, які готуються до весняно-польових робіт, переважно це дрібні підприємства, яким вдалося зберегти власне насіння. Є і ті, які співпрацюють з російською окупаційною владою.
“У більшості фермерів, які патріотично налаштовані, робота фактично заблокована. Вони не можуть робити закупівлі для організації посівної. Крім того, хто не перереєстрував земельні паї, ділянки вже в російській юрисдикції. Їм взагалі погрожують, що будуть відбирати цю землю і віддавати комусь іншому”, – говорить перший заступник голови Херсонської обласної ради Юрій Соболевський.
Проблема аграріїв на Херсонщині зараз не тільки в замінованих полях, а й у нестачі працівників і техніки, частину якої російська окупаційна влада вивезла або понівечила.