Зараз Дмитро прикомандирований до батальйону “Арей”. Там воюють із величезною мотивацією, оскільки більшість військовослужбовців родом із тимчасово окупованих Росією південних територій України.

“Перший день війни я зустрів у Новій Каховці з дітьми, моя дружина тоді поїхала до Києва. Мені здалось, ніби вибухи мені наснились, я навіть не зреагував спочатку. Пізніше прокинувся, прочитав новини і почав збирати дітей. Відвіз їх до батьків і почав зідзвонюватись з хлопцями”, – згадує Дмитро.

Дмитра відправили до однієї з структур, яка роздавала зброю тим, хто готовий захищати місто. По дорозі назад чоловік зустрів російську колону, яка рухалась з боку Криму до Нової Каховки.

“Я подзвонив командиру, розповів про російську колону машин з літерами “Z”. Він мені сказав не боятись, бо то наші їдуть обороняти Каховську ГЕС та Нову Каховку. В тій колоні було близько 50 одиниць техніки. Ми почали обганяти машини, і тільки коли ми дістались мершої машини, ми побачили російський прапор”, – говорить Дмитро.

Тоді чоловік поїхав забрати дітей і виїжджати до Києва. Хотів виїхати через Олешки та Антонівський міст. Ближче до Олешок почув стрілянину. Сподівався проскочити через Антонівський міст, щоб не потрапити з дітьми під кулі. Але Дмитро не встиг, там вже йшов бій з росіянами, чоловіку довелось розвернутись назад.

“Я з дітьми повернувся до батьків. Батьки запропонували залишити дітей у них, щоб не наражати їх на небезпеку, оскільки я був у всіх базах росіян. Потім я виїхав околицями, через Василівку до Дніпра. Дітей батьки вивезли через Баштанку. Першою колоною виїхала моя теща, оскільки тестя вже розшукували росіяни. Він був у партизанській групі разом зі мною”, – говорить Дмитро.

Дмитро допомагав евакуювати українських військових з Херсонщини на човні. Зараз чоловік зі своїм батальйоном знаходиться на Донецькому напрямку.

“Я знаходив агентурну мережу на Херсонщині, передавав дані скупчення російських військ та їхньої техніки до ГУР. Далі вже наші відпрацьовували по ним”, – задує військовослужбовець.

Зараз Дмитро працює з розвідкою батальйону “Арей”.

“Ми зараз працюємо з новою саморобною зброєю, до якої спочатку всі скептично ставились. А зараз ми можемо нею обстрілювати тил росіян”, – каже Дмитро.

Мрія в Дмитра лише одна – виграти цю історичну війну, щоб знищити росіян  настільки, щоб вони боялись вимовити назву нашої держави.