Херсонці візьмуть участь у Спеціальній олімпіаді в Берліні
Любов Хорунжак з чоловіком виховують сина Олександра, який хворіє на синдром Дауна. На час повномасштабного вторгнення Росії в Україну родина жила в Херсоні. Їм вдалось переїхати з окупованого міста до Одеси в травні 2022 року. Зараз жінка допомагає синові готуватися до участі в Спеціальній олімпіаді в Берліні, яка відбудеться в червні 2023 року. Про це на своєму сайті пише видання “Український Південь”.
“Волонтери передавали продукти. Але ліків на той час вже не було в місті, деякі лікарі почали виїжджати. До лікарні ж треба було ще й добиратися через російські блокпости, а вони викликали в Сашка лише агресію. Ми в підвал з перших днів війни перемістилися, бо місто було під обстрілом. Олександр не розумів, чому ми біжимо вночі до підвалу і там спимо, а не у своїх ліжках в піжамі, чому лягаємо спати одягнені, чому їмо в підвалі”, – розповідає Любов Хорунжак.
Разом з іншими херсонцями родина на початку ходила на проукраїнські багатотисячні мітинги в Херсоні.
“Пам’ятаю мітинг в Міжнародний день людини з синдромом Дауна. З нами тоді був Сашко – і російські солдати кинули в натовп димову гранату. І тоді я зрозуміла, що ходити на мітинги далі небезпечно”, – згадує Любов.
Любов Хорунжак разом з іншими родинами в Херсоні, які виховують дітей з інвалідністю шукали вихід, як виїхати з російської окупації.
“У місті жінки не могли ходити вільно, бо почались випадки зникнень та зґвалтувань. Одного разу, коли я поралась біля дому, біля мене зупинилася машина, з неї вийшов командир російських військових. Він підійшов до мене, клацнув декілька разів затвором і запитав, чи хочу я жити. Тоді він підняв мене за лямки фартуха і наказав зняти, пообіцявши повернутися за мною незабаром. Фартух був жовтого і синього кольорів”, – розповідає Любов Василівна.
Волонтери повідомили про можливість виїзду за день до самого виїзду. Виїздило 18 родин з дітьми з інвалідністю. Російські солдати проводили перевірку документів, речей, могли поставити принизливі запитання.
“Ми їхали через Снігурівку Миколаївської області. Це був один з останніх виїздів за цим маршрутом, потім російські військові закрили цей виїзд. На машині волонтерів було написано “діти-інваліди”. Російські військові перевірили на кожну дитину документи, хоча в мікроавтобусі були матері з дітьми з синдромом Дауна та аутизмом і це було помітно неозброєним оком”, – розповідає Любов Хорунжак.
Їхати із дітьми з інвалідністю було складно. Добиралися вони більше двох діб до Львова, де на два тижні їх прихистили в реабілітаційному центрі. Згодом кожна з родин обрала свій шлях, як далі бути. Родина Хорунжак провела пів року в реабілітаційному центрі на Івано-Франківщині.
“Ми вдячні американській спільноті, завдяки підтримці яких, ми змогли перебувати в реабілітаційному центрі в Тисмениці. Іноземці, виховуючи теж дітей з інвалідністю підтримали нас, оплативши наше перебування”, – продовжує розповідь Любов Хорунжак.
На Івано-Франківщині родина отримала статус ВПО. Після закінчення періоду реабілітації вони переїхали до Одеси.
“Після деокупації Херсона, ми вирішили їхати до Одеси, думали – так швидше повернемося і до рідного міста. Десять родин, які були на реабілітації в Івано-Франківську, переїхали до Одеси”, – говорить Любов Хорунжак.
В Одесі Олександр Хорунжак за підтримки матері почав готуватися до участі в Міжнародній Спеціальній олімпіаді в Берліні, що відбудеться влітку цього року, відновивши тренування із бочче.
“Сашко виступатиме в парі з дівчинкою з Херсона, теж із синдромом Дауна, з якою вони займалися у хореографічній студії. Тож в Берліні вони разом представлять і український танок. Сашко і Оля натхненно тренуються разом, тож віримо в їхню перемогу!”, – говорить з посмішкою Любов Хорунжак.
Любов Хорунжак днями приїхала до Херсона провідати рідних і чоловіка, який весь період російської окупації залишався в місті. Це – коротка зустріч перед поїздкою на міжнародні змагання, на яких їхня родина говоритиме про те, що відбувається сьогодні в Україні і в їх рідному Херсоні.