На Херсонщині в Дніпровських плавнях впав рівень води (фото)
На Херсонщині рівень води в Дніпровських плавнях знизився майже на два метри. Інформацію про це разом з фото виклала в Facebook група Білозерської громади. Що могло викликати такий різкий спад води та чим це загрожує Суспільне поцікавилось у науковців.
Природним шляхом таке різке зниження рівня води, неможливе, вважає кандидат географічних наук, співробітник кафедри водних біоресурсів та аквакультури ХДАЕУ Євгеній Коржов.
“Безсумнівно, що ця ситуація є наслідком припинення постачання води у річкову мережу Дніпра через Каховську ГЕС, спричинене обстрілами Росії”, – каже він.
Така ситуація вкрай небезпечна для пониззя Дніпра і завдасть шкоди донній флорі та фауні заплавних водойм, яких у регіоні нараховується понад 160.
“За умов такого різкого неприродного осушення дна водойм його звичні мешканці такі як молюски, раки, повністю гинуть, а на відновлення їх популяції можуть піти десятки років”, – розповів Коржов.
Зараз на місці осушених берегів оголились значні площі багатолітніх мулових накопичень та неперегнивших залишків водних тварин і рослинності. При контакті з повітрям ці мулові маси стають небезпечними – у них різко збільшується кількість бактерій, небезпечних хвороботворних мікроорганізмів та паразитів.
“Викиди продуктів гниття переносяться вітром на значні території та можуть спричинити зараження інших водних об’єктів та житлових масивів. Такі процеси не лише катастрофічно погіршують екологічне становище в регіоні, а й призводять до порушення санітарно-епідеміологічного становища в озерах пониззя Дніпра та в регіоні загалом”, – застерігає Коржов.
Кандидат біологічних наук, завідувач кафедри водних біоресурсів та аквакультури ХДАЕУ Павло Кутіщев говорить, що таке обміління негативно вплине і на нерест риби.
“Зважаючи на ситуацію, традиційні нерестові ділянки стануть непридатними для нересту: риба не матиме до них доступу та і необхідний субстрат – вищі водні рослини, загинуть. Більш того можлива втрата водних зав’язків між основним річищем Дніпра і заплавними водоймами. А вони являються традиційними нерестовищами для багатьох видів риб. Це додатково призведе до негативних екологічних наслідків”, – каже вчений.
Режим попусків води з Каховської ГЕС напряму впливає на якість води й існування всіх гідробіонтів. Останні десятиріччя, об’єми скиду прісної води і так були на низькому рівні, часто менше норми, що пов’язано з інтенсивним її використанням на потреби аграріїв.
“Це щороку призводило до скорочення течії, утворення застійних зон, заростання, транспірації води, підвищення солоності внаслідок впливу води з Чорного моря, нерідкі замори риб за низької концентрації розчиненого кисню і підвищеного рівня сірководню. Таким чином, на фоні існуючих проблем, ненормований режим скидів прісної води з Каховської ГЕС, може призвести до катастрофічних екологічних наслідків для всієї Дніпровсько-Бузької естуарної екосистеми”, – говорить Павло Кутіщев.
