Херсонський депутат розповів про катівню росіян

Після початку повномасштабного вторгнення Роман Баклажов залишився в місті, годував людей в гуманітарному центрі. У липні росіяни прийшли до нього додому з обшуком. Роман був в полоні окупантів, зокрема, в ізоляторі тимчасового тримання на вулиці Теплоенергетиків, 3 в Херсоні, його протримали 54 дні. Про це пише Громадське радіо.

“Перший тиждень після 24 лютого ми всі були в шоці, звісно. Потім мені зателефонувала моя подружка Дарина Дерев’янко, і каже: “Збирайся, треба вже годувати людей, бо почалася гуманітарна катастрофа”. Їжа в місто ніяка не потрапляла. Мій товариш Дмитро Деновський (він зараз воює в Добровольчій Українській армії) віддав мені 100 тон картоплі, і ми безкоштовно її роздавали. Потім до нас підключилися інші волонтери”, – говорить чоловік.

В середині березня росіяни почали приїжджати до активістів, колишніх членів “Правого сектору”. Я дізнався про це і переховувався два тижні у друзів. Потім повернувся додому, займався гуманітарною допомогою, мене не чіпали. Пізніше до мене постукали у ворота і забрали мене на Теплоенергетиків.

Мені відомо, що на Пилипа Орлика був центр ФСБ, і це було дуже погане місце. Там не було ніяких умов для тримання людей. Якщо у нас було спеціалізоване приміщення, то там було приміщення де вони просто тримали людей в кабінетах та підвалах. Пристебнутими до батареї, не випускали до туалету по п’ять діб.

“В нас камера була розрахована на чотири людини, але тримали вісім осіб. Ніхто нічого не пояснював. У мене було чотири допити. Плюс-мінус я вже розумів, що там буде відбуватись, бо про це ми раніше читали в Facebook, люди писали, які виходили”, – згадує Роман.

Коли Романа випустять – він не знав. Це для всіх була загадка. І коли новачки приходять, то всі, хто були в камері, розповідають як краще себе поводити, і питають новини, що там трапилось.

“Розповідали, що треба падати після третього удару. Якщо тебе вивели й б’ють, і ти після третього удару не впав – вони починають ще жорстокіше бити та катувати. Якщо вони вже знають щось і ставлять питання – і знають, що ти обманюєш їх, тоді ввечері, з 23 до 3 ночі, тебе виводять з камери і починають катувати в коридорі. І всі це слухають. Там людей  катували практично добу. Все було чути. І там поряд було кафе. Тобто там, виходить, наших хлопців катують, вони кричать від болю, а поряд в кафе незрозумілі істоти п’ють, сміються, та ще і дітей своїх туди приводять. З іншими хлопцями, з якими я там познайомився, ми підтримуємо зв’язок. Вони з Херсона вивезли близько 30-40 людей. Я був в тій катівні через три доби після звільнення Херсона. Не можу сказати, що вони замітали сліди. Вони вкрали двері, нари. Там у них були хлопці, наші полонені, прибиральники. Вони все це одразу, після того як катували, прибирали. Сліди катувань, кров, таке інше”, – завершує свою розповідь про ті жахіття Роман.