Мертва риба в Дніпрі на Херсонщині

Риба в Дніпрі, ймовірно оглушена вибухами. Схоже на те, ніби браконьєри рибалили з динамітом. Прокоментував Суспільному відео, яке виклав в Telegram херсонський журналіст Констянин Риженко. завідувач кафедри водних біоресурсів та аквакультури Херсонського державного аграрно-економічного університету Павло Кутіщев.

“Якби загиблої риби були тонни, і вона залишалася в воді та розкладалася, то це спричинило б негативні екологічні наслідки. Але зараз риби було відносно небагато, тому негативні наслідки через це навряд чи можливі”, – сказав Кутіщев.

Зараз дослідження стану води в пониззі Дніпра не проводиться. До війни це робили щороку – моніторили екологічний та гідробіологічний режим від Каховської греблі до міста Очаків.

“Під час таких експедицій зазвичай проводили гідрохімічні та гідробіологічні аналізи води, визначали її екологічний стан, вивчали іхтіофауну. Але у 2022 році експедиційні виїзди припинились, вся робота була сконцентрована на рибовідтворювальних заводах Херсонщини для удосконалення технології отримання високоякісного рибопосадкового матеріалу для зариблення акваторій пониззя Дніпра й акваторій”, – згадує вчений.

В 2023 році також навряд чи вдасться виїхати на воду для таких досліджень, бо це дуже небезпечно. В жовтні рибалки Станіслава у свої сітки зловили плавучу міну. Тепер в цьому районі не рибалять.

“Рибалки говорять, посилаючись на свої спостереження, що риби в річці стало більше. Пояснюють тим, що браконьєрів не було. Просто боялися виходити на воду”, – каже Кутіщев.

Війна, дуже скорочує кількість охочих ловити рибу – це позитивно впливає на рибні запаси.

“Природні ресурси здатні до високих темпів самовідновлення через мінімальний промисловий тиск”, – пояснює Кутіщев.

Раки, як делікатесна продукція, також завжди відчували на собі великий тиск браконьєрства. За його словами, Офіційні дані динаміки промислового вилову водних живих ресурсів у пониззі Дніпра в середньому за рік не перевищують 500-700 кілограмів. Але з огляду на ринковий попит, наявність обсягів раків у продажі, це не відповідає дійсності.

Цьогоріч популяція раків також відновиться, бо торік їх через небезпеку не ловили у великих масштабах.

“Раки є санітарами водойм і не нехтують органічною речовиною, яка розкладається, вони є неактивними хижаками, рибу наздогнати не можуть. Живляться раки в основному донними організмами, серед яких молюски, личинки хірономід, водна рослинність тощо, цієї їжі для них вдосталь. Звісно, рак відчуває трупний запах, він для нього є надзвичайно привабливим, але в цій неактивній здобичі є найбільш цінне – тваринний білок. Всі біоресурси, які зараз відпочивають від промислового видобутку, відновлюються.”, – каже Кутіщев.

Промислового вилову риби зараз немає. Порибалити виходять тільки сміливці з вудками.

“Майже рік у пониззі Дніпра промисловики не виходили на воду. І поки з лівого берега окупантів не відкинуть, цього не буде. Тож у гідробіонтів це період природного самовідновлення. Весь час окупації я був у Херсоні і майже щодня ходив рибалити – на набережну за судаком або за таранею. Рибалок там завжди дуже багато.