Миколаївські школярі та волонтери зібрали вантаж для захисників Херсонщини

Колективи восьми шкіл Миколаївського району та учасники волонтерського центру “Перевізник” зібрали гуманітарну допомогу та доставили її бійцям Сил територіальної оборони, які звільняють Херсонщину. Допомога включає майже півтори тонни солодощів, засобів гігієни, теплих речей, медикаментів та корму для тварин. Подробиці Суспільному розповів волонтер центру Ігор Мухарський.

Вони з друзями в 2014 році створили волонтерський центр “Перевізник”. Допомагали захисникам України на Донбасі. З початком повномасштабної війни підтримують бійців 189-го батальйону Сил територіальної оборони.

“Десь ми пропонуємо, виходимо на зв’язок з ними. Десь виходять вони на зв’язок з нами. Так ми розуміємо, що їм потрібно і вже починається збір. Потім доставляємо все в точку передачі”, – каже Ігор Мухарський.

З 2014 року основним транспортом для доставки гуманітарних вантажів є мікроавтобус Сергія Протченка. На ньому близько 40 разів возили допомогу на схід. Після масованого російського вторгнення на Донбас вже не їздили – туди необхідне надсилають поштою, здійснюють рейси на Херсонщину та в Запорізьку область.

“На схід відправляємо допомогу в основному посилками, завозимо нашим хлопцям – миколаївцям на Бахмут, на Слов’янськ, Мар’їнку, під самий Донецьк – туди, де потребують нашої допомоги”, – розповідає Сергій Протченко.

На Херсонщину крім допомоги для військових був і нетрадиційний вантаж – понад 250 кілограмів корму для собак і котів.

“Виїжджали працювати у плавні, на острови. Там зустрів нас голова дачних кооперативів. І звернувся, щоб знайти волонтерів, які могли б надати якісь корми для тварин: котів, собак, – яких залишили господарі на тих дачах”, – говорить боєць мінометної батареї “Чібіс”.

Серед коробок і пакунків окремо позначені ті, що зібрані у навчальних закладах. Боєць 189 батальйону тероборони з позивним “Джонні” розповів про цінність саме такої підтримки.

“Від дітей – це найголовніше, це дуже така свята річ, що діти піклуються, малюють свої побажання, свої малюнки. Це дуже морально підтримує наш підрозділ, ми пам’ятаємо, що за нашими спинами стоять наші діти, наші батьки”, – розповідає Джонні.