Поштовий зв’язок – один з видів комунікації. Це не тільки листи, посилки, оплата комунальних послуг. Це також один з методів спілкування з зовнішнім світом. Як працюють російські поштові відділення в Криму та на окупованій Росією території Херсонщини, розказав кореспондент НОВА КАХОВКА.City,
До 2014 року Україна в цілому і Крим зокрема спілкувалися з усім світом.
“Після анексії Криму в 2014 році Росія створила на півострові новий поштовий оператор “Почта Крыма”. Згідно розпорядження уряду Російської Федерації від 21 квітня 2014 року N 648-р за підписом тодішнього голови уряду РФ Дмитра Медведєва створюється “Федеральное государственное унитарное предприятие “Почта Крыма”, яке підпорядковується Мінкомзв’язку РФ, і не є структурним підрозділом “Почты России”, не є самостійним членом Всесвітнього поштового союзу, і фінансуються напряму з російського бюджету”, – говорить журналіст.
Мабуть, в уряді РФ розуміли, що в разі “приєднання” нового “поштового оператора” до “Почты России” накличе на себе санкції, що в результаті РФ буде ізольованою від зовнішнього світу.
“Взявши за основу українські поштові індекси півострова і додавши до них попереду цифру два, почали міняти вивіски, документацію та інші речі. Але цивілізований світ не прийняв анексію Криму, відповідно поштовий зв’язок з Кримом був обірваний. Звичні для кримчан речі, такі як замовлення з-за кордону товарів, стали недоступні. На цьому непогано заробили різні кур’єрські служби, які з Керчі їхали в Краснодар, щоб через “посередників” отримати листи і посилки”,- йдеться в повідомленні.
Саме через “кримські” санкції кожна велика організація РФ побоювалася заходити на півострів.
“Тому виникали різноманітні підприємства та організації на кшталт “Банк Крыма”, “Крымские железные дороги”, “Пуд” (колишній АТБ), “Миранда-Медиа” (інтернет), “Волна Мобайл”, “Севмобайл”, “Крымтелеком”, “Win Mobile” (мобільний зв’язок). Навіть Китай заборонив відправляти посилки і взагалі контактувати з півостровом через погрози санкцій”, – каже кореспондент.
Таку саму практику було проведено на території ОРДЛО, а потім і на ТОТ Херсонської і Запорізької областей.
“При цьому якість послуг є гіршою в порівнянні з українськими та російськими підприємствами та організаціями. Тому дуже показово є доля “Почты Херсона”, яка фактично перестала існувати, і навіть намагання російських окупантів набрати в штат поштарів і менеджменту провалилися. Ті одиниці, які все-таки пішли на співпрацю, тепер побоюються реального кримінального переслідування, оскільки така “співпраця” згідно Кримінального кодексу України передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від десяти до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк від десяти до п’ятнадцяти років з конфіскацією майна або без такої (ст. 111-1, 111-2)”, – каже журналіст.
Автор, починаючи з 2014 року, роз’яснює всім причини виникнення таких “підприємств” і чим це загрожує іншим в разі взаємодії з ними.
Post Views: 192
