Рятувальник з Тернополя розповів про досвід розмінування Харківщини
Рятувальник з Тернополя Олександр Осадчий розміновував Харківщину після російської окупації. Чоловік народився на Херсонщині. До війни працював поліцейським. П’ять років тому перекваліфікувався на сапера. Через російську окупацію з сім’єю переїхав на Тернопільщину. Живе тут майже рік та працює у пожежно-рятувальному загоні. Про рятувальника, який виїхав з російської окупації та про його подальшу роботу розповіло Суспільне.
Олександр Осадчий разом з тернопільськими піротехніками розміновував Харківщину майже два місяці.
“Траплялося дуже багато різних небезпечних предметів, які не здетонували. Росіяни свої позиції, під’їзди до них з можливого підходу наших військ щільно мінували. Ставили міни протитанкові, протипіхотні”, – розказує рятувальник.
Одну з пасток із вибухівкою знайшли в місцевому банку.
“В них всередині був сейф. Готівки там вже не було, але цього ніхто не знав. Росіяни зробили там закладку з вибухонебезпечних предметів. Вибух був дуже сильний. Вікна повилітали, стеля впала, двері впали. Снарядів було дуже багато. Вибухнули не всі. Дещо вибухнуло, а ті, що не вибухнули, їх просто порозкидало”, – згадує Олександр.
За день могли зняти до 14 протитанкових мін.
“Все залежить від того, наскільки небезпечна територія, який грунт, як вони замасковані. Було таке, що лежить міна, її заховали під матрацом, матрац закріпили просто в лісі. Прямо на проїзній дорозі. Ми вирішили, що як будемо проїжджати, його треба перевірити. Він ще й там примерз. Ми його акуратно віддерли, відтягнули, а під ним міна”, – розказує піротехнік.
Інколи розміновувати території доводилося під російськими обстрілами.
“Коли ми там працювали вдень прилетів “Смерч” із касетними елементами. Він розкривається в небі і на землю падають готові елементи: протипіхотні міни або протитанкові”, – розповідає чоловік.
На Харківщині Олександр працював у групі з п’яти рятувальників. Всі повернулися живі й неушкоджені.
“На жаль, відділення, яке поїхало змінити нас на тому напрямку, буквально за два тижні, підірвалось на міні ПОМ-3. Міна сучасна, з сейсмічним датчиком. Начальник їхньої групи Гоцуляк Сергій Євгенович отримав поранення, несумісні з життям”, – говорить Олександр.
Професію піротехніка йому допоміг обрати старший брат Сергій. Він також сапер.
“Він їздив в зону АТО. Був там одну ротацію, потім другу. Я тоді працював в поліції. Робота цікава, але я ніби не на своєму місці був. Він каже: “Якщо хочеш, переходь в піротехніки. Зараз піротехніки країні дуже потрібні, роботи дуже багато. Перейдеш, спробуєш, якщо буде виходити, то будеш працювати”, – розповідає піротехнік.
У пожежно-рятувальній службі Олександр працює п’ятий рік.
“Уважність має бути і страх. Кажуть, коли в сапера немає страху, то йому треба йти на пенсію. Тому що треба боятися того, з чим ти працюєш. Інакше отак підійшов без підготовки, а я з таким стикався не один раз – один необережний крок і він може бути останнім”, – говорить чоловік.
