Що відбувається в заповідниках та нацпарках Херсонщини, які перебувають під російською окупацією (відео)
Російські окупанти захопили заповідники та національні парки, розташовані на лівобережжі Херсонщини. Вони переоформили документи за російськими нормативно-правовими актами, призначили там своїх “керівників” і змінили статус установ. Суспільне поспілкувалось з керівниками трьох херсонських установ – заповідника “Асканія-Нова” та національних парків “Джарилгацького” та “Нижньодніпровського”, щоб дізнатись, що там відбуваться.
Заповідник “Асканія-Нова” в російській окупації опинився з першого дня. Зранку 24 лютого 2022 року на кордоні Асканії й Чаплинки вже з’явилася російська техніка. Понад рік установа функціонувала в автономному режимі, але за українським законодавством. В березні цього року все змінилось. Установа ще рухається по інерції, але певні процеси там вже відбуваються.
“Окупаційна адміністрація фактично захопила установу. З’явився новопризначений Міністерством охорони навколишнього середовища РФ очільник. Частина персоналу залишає установу, частина – змушена залишитися, бо треба доглядати колекції “Асканії-Нової”, – розповів керівник заповідника.
У складі заповідника є не лише природні екосистеми, а й штучні. Це зоопарк та дендрологічний парк. Там утримуються об’єкти, які потребують щоденного догляду.
“Ось в цьому і ключова проблема функціонування заповідника “Асканія-Нова”. Тому частина персоналу залишається в установі і забезпечує усі технологічні процеси, які пов’язані з доглядом і утриманням цих колекцій”, – розповів Шаповал.
Ситуація була складною від першого дня. Заповідник повністю втратив логістичні шляхи. Тож доводилось шукати інші можливості забезпечення тварин кормами та ліками.
“Ми отримували заробітну плату від держави, але через певні причини не змогли придбати пально-мастильні матеріали та корми. Наші реєстраційні рахунки виявились непридатними для благодійної допомоги. Тоді нам на допомогу прийшла Всеукраїнська природоохоронна група. Вони закумулювали на своїх рахунках ці кошти, і здійснювали оплати з нашими постачальниками”, – розповідає керівник заповідника.
На сьогодні на складах установи є певний резерв: запаси зернових, грубих та соковитих кормів, то ж загрози в утриманні колекції немає. Загроза полягає в іншому.
“Колекція копитних може представляти для них інтерес. Саме цей об’єкт “Асканії” знаходиться в критичному становищі та в реальній загрозі. Це – колекція зоопарку. Зараз у нас понад 3300 особин копитних і птахів. Це те, що утримується на території зоопарку “Асканія-Нова”. Це ті тварини, які потребують догляду і годівлі. Чисельність фауни набагато більше, бо є птахи, що мігрують. Частина з них мігрує на Великий Чапельський під”, – каже Шаповал.
Зараз заповідник перебуває в “глибокому тилу”, від лінії зіткнення – 75-80 кілометрів. Останній раз російські війська його обстрілювали в жовтні 2022 року, але авіація там літає постійно. Це являється великим стресом для тварин.
“Вони літають над Чапельським подом, де утримуються копитні, хоча польоти над територією заповідника заборонені. На території заповідника базується військова техніка, на території поду було зруйновано загорожі. Це також стрес для тварин. На території масиву Південний – це ділянка заповідного степу, росіяни почали зводити фортифікації, рити окопи. Але вдалось зупинити ці дії”, – каже Віктор Шаповал.
Ще одна потенційну загроза – це замінування в яких масштабах – це відбувається не відомо. Як не відомо і те, що так звана “нова влада” збирається зробити із заповідником.
“Зарєстрований заповідник, як Державна автономна установа – біосферний заповідник “Асканія-Нова”. Чомусь з назви зникло ім’я засновника заповідника Фальц-Фейна. Можливо, це пов’язано з тим, що він етнічний німець. У видах діяльності – мисливська не прописана, але є загроза – вивезення тварин”, – розповів директор заповідника.
Як буде працювати заповідник під керівництвом російських окупантів, передбачити не можливо. Втім є надія, що вони все ж таки не встигнуть завдати заповіднику великої шкоди.
“Ми прорахували всі варіанти розвитку подій. По кормах питання закрите, в наявності є ветпрепарати. Зараз одне завдання – підтримати персонал, і зберегти той кістяк, з яким буде необхідно займатися від першого дня над відновленням заповідника. Будуть втрати. Це однозначно. Але відновлювати заповідник ми будемо з людьми. І це люди з Асканії-Нової”, – каже Шаповал.
В національному природному парку “Джарилгацький” ситуація вкрай складна. Парк російські військові захопили в перші дні повномасштабного вторгнення, він і досі перебуває в російській окупації.
“Все майно, приміщення, техніка – все захоплене. Доступу до острівної частини немає. Ми були змушені перевести людей на дистанційне управління установою. Російська армія обстрілювала острів неодноразово. Вибухами порушується гідрологічний режим і стан екосистем, гинуть тварини, дельфіни”, – каже Сабашенко.
При перереєстрації парку російські окупанти змінили його статус. Тепер росіяни там влаштовують полювання на рідкісних червонокнижних тварин, таких, як олень європейський, лані, муфлони.
“Ці дії є повністю незаконними, злочинними. Ми звернулися до Міністерства довкілля з метою поширити цю інформацію та надання їй розголосу. Міністерство також вживає всіх заходів, спілкується з міжнародними організаціями, конвенціями, щоб засудити й визнати такі дії протиправними. Також основна увага приділяється комунікації та співпраці з організаціями, які опікуються рідкісними видами рослинного і тваринного світу”, – розповідає пані Ірина.
Шкоду, яку завдали російські окупанти національному парку, зараз підрахувати не можливо. Доступу до острівної частини немає ні в кого.
“Ми вимушені збирати дані, які поступають до нас з різних джерел. Ми збираємо, фіксуємо для того, щоб надалі ми могли компенсувати збитки”, – каже Сабашенко.
Екологічна цінність острова Джарилгач полягає в тому, що на ньому збережена дуже велика кількість унікальних рідкісних природних комплексів та рідкісних представників флори і фауни Причорномор’я. Також острів є ключовим у розташування для міграції птахів і їх зимівлі. Він має світове значення для збереження популяції саме водних птахів, водно-болотного комплексу.
У національному парку “Нижньодніпровському” теж складна ситуація. Це найбільший за площею парк в регіоні – 80 тисяч 177 гектарів від Каховської ГЕС до адміністративної межі з Миколаївською областю.
“Це 120 кілометрів довжини по річці Дніпро. Це лівий та правий берег. Входять в парк і острови плавневої системи, а там трохи більше 40 дачних кооперативів. Та на деяких великих островах розташовані навіть населені пункти. Межує парк з чотирма районами, а також Херсоном та Новою Каховкою”, – каже Чачібая.
Через це важко дізнатись, що відбувається на територіях парку, доступу до них немає. Обмежуємось супутниковими знімками. Так вдалось встановити, яку шкоду заподіяли пожежі, які виникали через обстріли російської армії.
“Шкода, яку завдали й продовжують завдавати російські окупанти велика. З початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну через пожежі вигоріло понад п’ять тисяч гектарів парку”, – каже Олексій Чачібая.
Внаслідок ушкодження російськими військовими трьох шандорів Каховської ГЕС стався неконтрольований скид води. Це мало наслідки для плавневої системи нижнього Дніпра, на території якого розташований нацпарк.
“Ми виявили факт масової загибелі водних ресурсів. Промоніторили види живих природних екоресурсів, а саме риби, яка плавала. Ми змогли обрахувати приблизну кількість шкоди, яка на той час виникла через війну Росії проти України”, – розповів керівник нацпарку.
Російській військові повністю розтрощили офіс, який розташований у Херсоні і розікрали обладнання та техніку, яка належить установі: катери, автомобілі та інше. Цим завдали збитків на десять мільйонів гривень. Тепер призначили свого так званого “директора Нижньодніпровського парку”.
“Серед співробітників парку знайшлися люди, які пішли на співпрацю з росіянами. На даний час по цим колишнім співробітникам, або з ким припинені трудові відносини, внесені відповідні карні справи в ЄРДР, ведуться слідчі дії”, – розповів Чачібая.
Наразі територія парку під постійними обстрілами російської армії. Росіяни знищують унікальну екосистему України.
“Національний природний парк входить у міжнародну смарагдову мережу, болотний фонд міжнародного значення. Тому це дуже велике значення має не тільки для збереження флори та фауни України. Оскільки у нас є занесені представники, як у Червону книгу світову, так і в Червону і Зелену книги України”, – розповів Олексій Чачібая.