Що відбувається з Каховським морем під час війни і чим це загрожує (фото)

Водосховище забезпечує водою значну частину півдня України, зокрема, окупований Росією з 2014 року Крим. Також поруч із водосховищем розташована найбільша в Європі Запорізька АЕС, робота якої потребує постійного охолодження.

“Каховське водосховище – найнижче, тобто останнє за течією водосховище на Дніпрі. Щоб його створити, в 1950 роках ріку перегородили греблею Каховської ГЕС. Так утворилася штучна водойма понад 200 кілометрів завдовжки з максимальною шириною більше, ніж 20 кілометрів. Каховське море, як ще називають цю штучну водойму, здатне вміщати 18 кубічних кілометрів води і за цим показником не має собі рівних в Україні”, – йдеться в повідомленні.

На лівому березі водойми розташована Запорізька АЕС, яку сьогодні контролюють росіяни. Каховський канал постачає воду з водосховища до сіл та полів Херсонської та Запорізької областей. А канал Дніпро – Кривий Ріг забезпечує водою промислові райони Криворіжжя.  Особливість обох каналів у тому, що вода не може ними текти сама собою – лише за допомогою насосів. Натомість по Північно-Кримському каналу вода до Криму тече самостійно, завдяки природному нахилу. Але тільки за умови, що в самому водосховищі зберігається достатньо високий рівень.

“Рівень води упродовж десятків років тримали в межах від 15 до 16 метрів. Якщо надто низький рівень води, споживачі можуть залишитися без води, оскільки насоси забирають її на певній глибині. Судноплавство при надто низькому рівні також або неможливе, або небезпечне”, – йдеться в повідомленні.

Російські окупанти почали скидати воду з Каховського водосховища у жовтні минулого року. Оскільки в цьому місці лінія фронту проходить по Дніпру, українські фахівці не мають доступу до греблі, тому вода через неї продовжує безконтрольно витікати.

“Найнижчий рівень води у водосховищі – 13,71 метра був зареєстрований шостого лютого цього року. Ще один метр відділяв його від позначки 12,7 метрів – те, що фахівці називають рівнем мертвого об’єму. Нижче цього рівня водосховище, а також пов’язані з ним водозабори, взагалі не можуть нормально працювати. Якщо загальний рівень води знизиться, існуючі мілководдя висохнуть. Це означатиме, що рослини масово загинуть, будуть розкладатися і забруднювати воду. А риба не матиме де нереститися, тому найближчими роками їхня чисельність скоротиться”,- пишуть науковці.

Упродовж десятків років на дні водосховища накопичилися відклади, які містять важкі метали, нафтопродукти та інші шкідливі речовини. Поки їх ніхто не тривожить, вони не становлять особливої небезпеки.

“Але чим нижчий рівень води, тим сильніше хвильові процеси, які викликає вітер на поверхні, будуть впливати на донні відклади — Відтак всі ці досі “законсервовані” шкідливі речовини потраплятимуть у товщу води і наражатимуть на небезпеку мешканців водосховища та людей, які споживають воду”, — розповідає завідувач відділу екологічної гідрології та технічної гідробіології Інституту гідробіології НАН України Сергій Дубняк.

До того ж, на окиснення органічних речовин, які з мулу потрапляють у воду, витрачатиметься значна кількість розчиненого кисню. Простими словами це означає, що рибам та іншим мешканцям водосховища буде складніше дихати.

“Уявіть, що ви взяли тарілку борщу і злили з неї верхню юшку. А все густе так і лишилося посередині дна. Щось схоже може відбуватися й у водосховищі – більшість поживних речовин, потрібних для розмноження фітопланктону, зосереджені в мулах посередині водойми. Якщо об’єм води зменшиться, вона прогріватиметься краще, а концентрація поживних речовин збільшиться. Тому цвістиме вона ще сильніше”, – розповідає Михайло Сон, старший науковий співробітник Інституту морської біології НАН України.

Значно більше ніж цвітіння води чи втрата рибних ресурсів лякає безпека Запорізької АЕС.

Оскільки АЕС незаконно контролюють російські окупанти, то говорити про її нормальну роботу взагалі не випадає. Атомні реактори, навіть, коли вони не виробляють електроенергію, потрібно охолоджувати. Для цього Запорізька АЕС використовує спеціальну водойму-охолоджувач, куди вода потрапляє з Каховського водосховища. Система охолодження може працювати нормально доти, допоки рівень води не опустився нижче позначки 13,2 метра.

“Система охолодження реакторів розрахована навіть на дуже малоймовірні сценарії. Це означає, що якщо росіяни не вчинять чогось абсолютно безглуздого на зразок повного підриву дамби Каховської ГЕС, або навмисно не зіпсують чи вимкнуть систему охолодження реакторів, то аварії не має статися”, – каже Олег Войцехович, завідувач відділу радіаційного моніторингу природного середовища Українського гідрометеорологічного інституту УкрГМІ ДСНС України і НАНУ.

Ще одна серйозна проблема, яка може виникнути через зниження рівня води – розмивання берегів і руйнування берегозахисних споруд.

“Загальна довжина берегової лінії Каховського водосховища становить понад 800 кілометрів. Із них приблизно 200 кілометрів захищають дамби чи інші подібні споруди. Якби не вони, водосховище підтоплювало б час від часу деякі населені пункти на своїх берегах”, – говорять експерти.

Частину з цих споруд побудували ще тоді, коли створювалося водосховище. Але інші – вже після його наповнення, коли стало зрозуміло, що в певних місцях берег розмивається особливо інтенсивно.

“Ці другі укріплення робилися вже при тому рівні води у водосховищі, який витримувався по факту, тобто 15 метрів і вище. Тепер, якщо рівень суттєво знизиться, вітрові хвилі будуть розмивати основу берегоукріплювальних споруд і вони руйнуватимуться. Це дуже серйозний і небезпечний процес”, – каже Сергій Дубняк.

Впродовж зими було чимало дощів та мокрого снігу, які наповнили Дніпро водою. Це дало можливість скидати з вищого, Дніпровського водосховища у Каховське море достатньо води, щоб стабілізувати і навіть трішки підвищити рівень в останньому.

“Поки можу сказати, що десь до кінця квітня – початку травня такий рівень можемо підтримувати, якщо ситуація не зміниться”, – каже заступник голови Держводагентства Ігор Гопчак.

Розповідь про біди Каховського моря під час війни не буде повною, якщо не згадати, що це водосховище вже саме по собі є бідою. Принаймні з точки зору дикої природи.

“Створення каскаду водосховищ на Дніпрі – це велика контрольована природна катастрофа. Там, де зараз розташоване Каховське водосховище, до цього були великі плавні з численними згинами, протоками, озерами та велетенськими лугами. Ця територія забезпечувала випас величезної кількості худоби і нерест величезної кількості риби”, – каже Михайло Сон.

Нижче цієї місцевості, відомої як Великий Луг, розташована дельта Дніпра. До спорудження Каховської дамби тут щовесни великі площі затоплювала вода. У заплавних водоймах, які живилися цими розливами, виводилася безліч комах і нерестилася безліч риби, яка цими комахами харчувалася.

“Завдяки цим розливам формувалася принаймні половина, а то й більше місцевого біорізноманіття”, – пояснює Михайло Сон.

Разом із п’ятьма іншими великими водосховищами воно перетворило Дніпро зі швидкої річки на каскад величезних ставків. Один із найбільш відомих наслідків – скорочення чисельності осетрових, які до цього були звичною у Дніпрі рибою. Біологія більшості осетрових така, що вони живуть у морі, а ікру відкладають у верхів’ях річок. Але якщо їхній шлях перегородити греблею, розмножуватися вони не зможуть. Саме це й сталося у Дніпрі.