у Херсоні воїн ЗСУ став казковим героєм для шестирічної дівчинки
Кірі – 6 років, вона живе в Херсоні. Всю окупацію дівчинка чекала на героя Вишиванку, який її врятує. Побачивши у відеоказці лікаря Комаровського персонажа Іванка, дівчинка перейменувала його у Вишиванку і щоразу запитувала у матусі: “А герой Вишиванка вже прийшов нас рятувати?”. Після звільнення Херсона на Площі Свободи вона його зустріла. Про те, як казка стала реальністю для її доньки, Суспільному розповіла Олена Щербакова.
Херсонка Олена Щербакова, разом із сім’єю пережила окупацію в Херсоні. Двом її дітям важко було сприймати все, що відбувається навколо. Особливо маленькій донечці. Щоб якось її розрадити, пояснити і підтримати жінка почала читати та показувати їй казки. Обрали історії лікаря Комаровського. Він від початку повномасштабного вторгнення став надавати психологічну допомогу дітям у формі казок.
“Перша з них називається “Подолаємо Бармалея”. Він в одній зі своїх програм порадив почитати цю казку. А пізніше на прохання шанувальників він цю казку записав на відео”, – розповіла Олена.
Подивились казку вже в україномовному варіанті. Фантастична розповідь про героїчного Іванка допомогла і матусі, бо в російській окупації дуже хотілось вірити в диво.
“Коли ми з Кірою сіли слухати цю казку, я зрозуміла, що це потрібно і мені певною мірою. Тому що те, що відбувалося довкола в Херсоні, не мало пояснень ні для дорослих, ні для дітей. Хотілося на щось відволіктися та самій повірити в диво. Ім’я головного героя – Іванко, було незвичним для моєї дитини, і вона називала його Вишиванка. Так і питала: “А Вишиванка вже прийшов нас рятувати”, – пригадує Олена Щербакова.
Цей день настав. 11 листопада Херсон був звільнений. На третій день родина наважилась вийти в центр міста на пошуки Іванка для Кіри.
“На Площі Свободи я побачила людину в формі в оточенні величезної кількості людей, які його про щось розпитували, обіймали, фотографували. Чоловік із Кірою трохи відійшли, а я пішла просити військового, щоб він погодився зіграти роль казкового героя, який усіх врятував. Пояснила ситуацію – що просто треба відрекомендуватися дитині Іванком, аби вона повірила, що нас таки врятували, і заспокоїлася”, – розповідає жінка.
Він посміхнувся, пригадує Олена, і погодився спробувати. Підійшов до Кіри і запитав “Це ти, дівчинко, шукаєш Іванка? Це я”.
“Вона була приємно шокована, почала посміхатися. А в нього ще й цукерки в кишені були, їй у жменьку насипав – дитина просто ошаленіла від щастя. Так артистично відіграв, що, мабуть, не кожен актор так зуміє. Було просто чудово! Це був Олексій Годзенко, як я зрозуміла, він воєнний кореспондент, бо на військовій формі мав напис «Преса». Я йому дуже вдячна – не кожен на таке погодиться, та ще й так чудово зуміє впоратися з незвичним завданням”, – розповіла Олена Щербакова.
Родина з двома дітьми залишається в Херсоні. Від обстрілів ховаються в коридорі.
“Взагалі наша вулиця разів із вісім під обстріли потрапляла, майже жодного будинку цілого не лишилось. На щастя, ми вціліли. Виїздити не плануємо, бо в мами великі проблеми зі здоров’ям, дорогу може не пережити. Через це й під час окупації не могли їхати, тоді ще й був ризик того, що тебе в машині розстріляють. Сподіваємось, що переживемо все це і перемогу зустрінемо у своїй квартирі”, – впевнена Олена.
Старший Влад навчається в шостому класі онлайн, Кіра – на домашньому навчанні. Восени вона мала йти до першого класу. Російське вторгнення змінило плани й життя херсонських дітей, але не змогло знищити віру в Героїв, які їх врятують.