Багатодітна сім’я переселенців з Херсонщини вирішила лишитися в Житомирі (відео)
Багатодітна сім’я переселенців Бутенків з Херсонщини переїхала в Житомир понад пів року тому. Родина розповіла Суспільному, що їм настільки тут сподобалося, що вони вирішили лишитися жити в Житомирі.
В Житомир сім’я Руслани Бутенко переїхала в травні 2022 року. До цього родина жила в селищі Нововоронцовка Херсонської області. Руслана з чоловіком виховують трьох власних дітей і ще п’ятьох прийомних.
“Ми не збиралися виїжджати. До останнього сподівалася, що військові дії триватимуть недовго. Ми купили продукти і вирішили сидіти вдома. Якщо починалися обстріли, ми ховалися в підвал. Росіяни підступали все ближче. Я казала чоловікові, що не знаю, що робити”, – каже Руслана Бутенко.
Одного разу старша донька Руслани Катерина пішла до банкомату зняти гроші і почула від людей, що російські солдати вже близько біля Нововоронцовки.
“Я телефоную мамі і говорю, що люди таке кажуть, а вона відповідає: не хвилюйся, вони ще не дійшли до нас, їм ще далеко. Але десь через годину вони вже підійшли до нашого селища”, – пригадує Катерина.
З 24 лютого по 13 березня родина жила у великій напрузі. Жили під постійними обстрілами, чули вибухи і їм було дуже страшно. За те, щоб виїхати, сім’я заплатила п’ять тисяч гривень.
“Тут, у Житомирі, моя старша донька вчиться у Поліському університеті на ветлікаря, а син вже десять років живе в Скоморохах під Житомиром. І я кажу чоловікові: “Сергію, давай переїжджати ближче до дітей”. В інтернеті знайшла квартиру, приїхали, подивилися і в травні переїхали сюди”, – говорить Руслана Бутенко.
В Житомирі їм приділяють багато уваги – запрошують на мистецькі заходи, в театр та на різні майстер-класи. За дев’ять місяців перебування в Житомирі старша донька родини Бутенків вступила до місцевого університету, а молодші діти пішли до школи.
“Мені тут подобається більше, ніж в Нововоронцовці, навіть не хочеться туди повертатися. Тут добрі люди, нам допомагають”, – говорить донька Руслани Бутенко Таїсія.
На Херсонщині соцслужби не цікавилися життям родини та не допомагали їм, тому сім’я планує залишатися в Житомирі назавжди.
“Ми хочемо тут залишитися. Я нічого поганого не хочу казати про своє селище і про соціальних працівників, але ми пережили там велику трагедію з соціальними працівниками. До нас ніхто ніколи не приходив, нами не цікавилися, живете то й живіть. Ми там нікому не були потрібні, а тут зовсім інше ставлення і до нас, і до дітей. Діти відчувають себе потрібними та значимими. Нам тут дуже подобається і ми хочемо тут залишитися”, – говорить Руслана Бутенко.
Будинок родини в рідному селищі пошкоджений. В червні старша донька Катерина разом з батьком їздили на Херсонщину, щоб забрати собаку.
“Це наш лабрадор, він був два місяці в моїх батьків”, – розповіла Руслана Бутенко.