Мешканці смт Зеленівка готують безкоштовні обіди для військових та односельчан (відео)
У Зеленівці безкоштовні обіди для односельців та для військових готують жительки селища. Вони розвозять їжу тим, хто найбільш цього потребує. Людей годували також під час російської окупації. Хто допомагає жінкам продуктами дізнавалось Суспільне.
Готує обіди пані Євдокія з донькою. Розвозять їх тим, хто найбільш цього потребує. Прикутим до ліжка хворим, пенсіонерам та людям, які тікали від російських обстрілів зі своїх сіл та зупинились в Зеленівці. Раніше годували 30 людей, зараз залишилась половина. Працювали й під час російської окупації. З продуктами завжди допомагав священник Ігор Макар.
“Від початку серпня, коли вже можна було сюди привезти продукти, отець Ігор передавав їх нашими волонтерами. Донька випікає з внуками, булки, пиріжки. А я вже встаю в другій годині ночі і починаю варити гарячі страви”, – говорить Євдокія Кеча.
На цій кухні третій місяць щодня готують обіди для військових. Об’єднатися вирішили після звільнення Херсона. В день звільнення ввечері вже годували перших захисників, які зайшли у селище.
“Приносили хто, що міг – картоплю, буряк, капусту. Беремо все, що є в погребах і готуємо”, – розповіла жителька Зеленівки Майя.
Спочатку все робили власними силами, потім трохи допомагала сільська рада. Зараз утримувати кухню допомагає священник.
“І продукти і ліхтарики приносили, бо ми без світла були, два місяці підсвічували телефонами собі. Вони звісно швидко розряджались, а ми працювали з шести ранку до дев’ятої вечора. Вночі приходили і вночі розходились. Потім ми стали меншу кількість готовити, десь 70 людей годували, а спочатку більше сотні”, – говорить Ірина.
Священнослужитель парафії Зеленівки, отець Ігор Макар, про кухню, яка готує для військовослужбовців дізнався нещодавно, відтоді долучився до допомоги.
“Два-три тижні тому я приєднався до жінок, вони до церкви до мене ходять. Я думав у них все добре, але бачу помаленьку резерви їх падають, бо власна ініціатива, а вони всі ніде не працюють. І не мають заробітку, щоб купити. І наскільки я міг, звертався до своїх друзів, щоб допомогти їм продуктами. Продукти сьогодні завіз і ще маю завезти, щоб вони робили тут добру справу. Бо це робиться з любов’ю, це не за винагороду, це їхній особистий внесок для того, щоб хлопці на блокпостах і в окопах були в теплі та були нагодовані”, – говорить отець Макар.