Надто щільно замінована росіянами територія не дозволяє саперам швидко розмінувати Херсонщину (відео)

Підриви на мінах стали буденністю на деокупованих територіях Херсонщини. Щодня сапери з цілої України працюють, аби знешкодити російські міни. Про це йдеться в матеріалі ТСН

Будинок пані Тетяни просто на околиці села, в полях навпроти за кілька кілометрів стояли вже російські окупанти, тому цілих будинків і господарств на її вулиці не залишилося.

“Ховалася в погребі поки не було влучання. В цій хати жила, спала на підлозі, згодом було пряме влучання, перейшла в іншу хату, як і в цю хату потрапило, перейшла до сусідів”, – розповідає про свої поневіряння жінка.

Тепер за її розбитою хатою вздовж лінії електропередач щоденно працюють сапери.

“На Херсонщині території забруднені багатьма вибухонебезпечними боєприпасами, включаючи ручні гранати, протитанкові міни, протипіхотні міни, міни пастки на саперів, багато трапляється нам систем РЗВ”, – кажуть сапери ДСНС із Рівненщини.

Електрики не ризикують наближатися до електричних опор, оскільки в траві ще багато боєприпасів. Неозброєним оком їх виявити не можливо, потрібен металошукач, щуп і навчені сапери.

“Зараз з’явилося багато нових боєприпасів, які йдуть дистанційного мінування, в них не фізичні датчики цілі, а сейсмічні, які ти не можеш побачити, і це створює найбільшу небезпеку для саперів”, – кажуть в ДСНС.

Крок за кроком сапери розміновують метр за метром, але на день не більше 300-600 метрів. Заважає бадилля, трава і мерзла земля, доводиться щупом проштрикувати кожен сантиметр землі, над яким спрацьовує металошукач. Розміром з кулак касетними мінами, якими начинені касетні ракети “Ураганів” та “Смерчів”, буквально засіяні  поля, городи і посадки на Херсонщині.

“Розмінування буде тривати дуже довго, не один десяток років, я думаю. Територія забруднена на 80 відсотків, на один день бойових дій потрібно місяць розмінування”, – кажуть сапери.

Очистити територію біля електричних стовпів за сьогодні не вдасться, бо багато касетних боєприпасів. Такі міни не рухають і не перекладають, а підривають на місці після виявлення і маркування.