Оксана Якубова – директорка ліцею №2 у Новій Каховці. Вона пів року прожила в російській окупації та завершила навчальний рік за українською програмою. Проєкт Радіо Свобода «Новини Приазов’я» поговорив з освітянкою, яка влітку минулого року стала в’язнем окупаційних сил РФ.
“Я 15 років пропрацювала начальником відділу освіти в Новій Каховці, тому мене й запрошували декілька разів у військову комендатуру окупаційної влади РФ в Новій Каховці”, – згадує директорка.
Тиск російських окупантів на школи Нової Каховки почався влітку. Російські сили поспішали до нового навчального року.
“Нас вже збирали в комендатурі й давали терміни, щоб ми провели зустрічі з колективами й написали заяву про співпрацю з російськими окупантами”, – каже вчителька.
У серпні Оксана Якубова разом із чоловіком збиралася виїхати з окупованого РФ міста. Вона планувала дистанційно керувати ліцеєм і дотримуватися української навчальної програми. Втім, 17 серпня в її будинок ввірвалися російські силовики.
“Прийшли до мене додому російські військові зранку. Вони перелізли через паркан озброєні, з автоматами”, – розповідає вона.
Жінку привезли у відділок поліції в Новій Каховці, який російські окупанти перетворили на в’язницю, та оголосили «звинувачення».
“Розвал російських стандартів освіти «на території РФ». Далі було сказано про те, що оргтехніку я не всю повернула, що я займалася впровадженням української освіти, наших державних українських стандартів «на території РФ”, – переказує претензії російських військ директорка.
Оксана Якубова опинилася у «VIP-камері». Вона описує її, як приміщення у кілька квадратних метрів з решітками на вікнах. Це – колишній кабінет паспортного столу. У ньому утримували чотирьох жінок. Сусідками Якубової по камері були дві голови сільрад та директорка ліцею №3 в Новій Каховці Ірина Дубас. Жінок не водили в туалет – замість нього у камері поставили відро.
“Спали на закривавлених фуфайках”, – розповідає вчителька.
Жінці відомі подробиці перебування інших в’язнів у захопленому російськими окупантами відділку поліції.
“У підвалі тримали просто в жахливих умовах разом зі щурами: по 19 осіб перебувало в маленьких підвальних камерах”, – свідчить вона.
Якубова також розповіла, яким тортурам російські окупанти піддавали українських жінок.
“Вони пропускали струм, чіпляли такі прищіпки на мізинчики, на пипки й на вушка. Жінок піддавали тортурам до такого ступеня, що вони втрачали свідомість”, – заявляє директорка.
Представники російських окупаційних сил вимагали від Якубової написати заяву про співпрацю з РФ, продовжити навчання в ліцеї за російською програмою, скласти заяви на відомих їй проукраїнських освітян та повернути в навчальний заклад всю оргтехніку. Йшлося, перш за все, про комп’ютери, які використовували для віддаленої роботи вчителі.
“Вони бачили, що ми не напишемо заяви про співпрацю з ними, вони знали, що ми не напишемо ці списки проукраїнських освітян, то вони поставили умову: «Якщо ви хочете залишитися живими – значить, ви повинні довезти комп’ютери, які ваші вчителі тримають вдома”, – розповідає директорка.
За тиждень після ув’язнення колеги Якубової виконали цю умову, й жінку відпустили. Виїзд у Запоріжжя через Василівку на той момент був закритий. Разом із чоловіком директорка виїхала в Європу через окупований Крим та Росію.
“Латвія, потім Литва, потім Варшава, Польща й Київ”, – додає вона.
Родину готові були прихистити родичі в Польщі. Але заради того, щоб працювати, директорка ліцею не стала залишатися в Європі.
“Втрачати той момент, коли ти потрібен найбільше, й залишати людей, тільки, аби мені було краще, – це не в моїх правилах”, – каже Якубова.
Post Views: 233
