З вишу звільнили викладачку, яка відмовлялася викладати державною мовою
У Державному торговельно-економічному університеті спалахнув мовний скандал, в результаті якого виш звільнив із посади одну з викладачок. Про це повідомляє BBC News Україна.
Викладачка читала лекції російською мовою, а після прохання перейти на українську, чого вимагає закон, запропонувала студентам іти на фронт. З січня 2021 року українська мова стала обов’язковою для надання всіх освітніх послуг. Розмову записали студенти і виклали в соцмережах. Після розголосу університет звільнив викладачку. Судячи із запису, оприлюдненого студентами, викладачка категорично відмовилася переходити на українську мову під час лекції.
“А самі ви чому тут, чому не на фронті? 18 років вам є. Чому ви не в добровольцях? У мене до вас питання. Ось я, російськомовна, хочу запитати українськомовних – чому ви сидите вдома, ваші батьки чому вдома сидять?” – запитала педагог.
Студенти пожалілися на те, що вона порушила педагогічну етику, використовувала “мову агресора” та неправомірні висловлювання на їхню адресу. В університеті вже відреагували на інцидент, засудивши слова викладачки і звільнивши її з посади.
“ДТЕУ займає категоричну позицію щодо дотримання мовного законодавства, забезпечує виховання патріотизму та свідомості молоді України”, – йдеться у повідомленні на офіційній сторінці університету в соцмережах.
27 січня Києво-Могилянська академії повністю заборонила використання російської мови. Йдеться не лише про викладання, такими тут завжди були українська та англійська, але й про особисте спілкування. Як зазначили в університеті, це стосується всіх: викладачів, студентів і адміністративного персоналу. Ця норма прописана у нових правилах внутрішнього розпорядку НаУКМА, які затвердили 27 січня на академічній конференції університету.
“Закон “Про забезпечення функціонування української мови як державної” ухвалили в квітні 2019 року, а чинності він набув згодом 16 липня. Тоді зміни торкнулися в основному державної та комунальної сфери, освіти, публічного простору та публічних комунікацій. Впродовж останніх трьох років закон про державну мову поетапно поширювався на різні сфери публічного життя. З 16 січня 2020 року норми закону торкнулися реклами, а ще через пів року поширилися на медицину, науку, застосування української мови в технічній та проєктній документації, листування та звітність юридичних осіб і навіть назв транспортної інфраструктури. З січня 2021 року українська мова стала обов’язковою при обслуговуванні громадян та інформуванні про товари та послуги. А з липня закон про мову поширився на сферу культури, туризму, книговидання і книгорозповсюдження. Цього року українською почали виходити друковані журнали та газети, а також вона стала обов’язковою в інтернеті та на інтерфейсах комп’ютерних програм. Йдеться про YouTube-, Viber-, Telegram-канали, мобільні застосунки тощо. Окрім того, за результатами соціологічного дослідження, проведеного у грудні, за минулий рік в Україні суттєво зросло використання української мови у повсякденному житті, зокрема вдома, на роботі та навчанні”, йдеться в повідомленні видання.