Жителів Херсонщини закликають розповідати про життя під постійними обстрілами

Жителів Херсонщини закликають доєднатися до проєкту і розповідати про життя під постійними обстрілами на онлайн-платформі Svidok.org. Тут збирають спогади про воєнні злочини військових РФ і свідчення одразу передають до Міжнародного кримінального суду. Про це Суспільному розповіла директорка з контенту та комунікацій Олена Кук.

“Мета проєкту – створити історичний музей спогадів, аби все пережите нами не було марним і ніколи не повторилось знову. А також посприяти розголошенню звірств, здійснених військовими РФ. Тому свідчення воєнних злочинів ми одразу передаємо Міжнародному кримінальному суду”, – розповіла директорка з контенту та комунікацій “Свідка” Олена Кук.

Щоб зберегти свій спогад, потрібно пройти швидку реєстрацію зареєструватися на порталі. Тоді можна публікувати анонімні нотатки Далі робити власні дописи – спогади про окупацію, спостереження, творчість та інше. Також до тексту можна додавати фото та відео.

Жителі Херсонщини, вже залишають важливі свідчення, які надійно зберігатимуться для України, міжнародної спільноти та наступних поколінь.

“Окупація – це коли тебе вранці будить мама зі словами: “швидко чисть телефон, вони заїхали в наш район і ходять по домах”, а ввечері: “гаси світло, вони знову їдуть”. І ти стоїш біля вікна в темноті так, щоб не було видно і рахуєш скільки машин заїхало, а потім – скільки виїхало, і прислуховуєшся до кожного звуку”, – анонімно поділився житель Херсонщини на порталі.

Якщо людина перебуває на окупованій території, то вона може поставити спеціальну помітку. Тоді її допис опублікують тільки тоді, коли їй вже нічого не загрожуватиме.

Платформа має багаторівневу систему безпеки. Зокрема, від кібератак. Сервери, які зберігають нотатки, розташовані фізично – в Німеччині та США, тож росіяни не можуть нанести пряму атаку на них і стерти спогади.

“Часто дописи українців у соцмережах блокують. Або вони губляться в потоці інформації. До прикладу, зараз складно знайти деякі знамениті фото і відео 24 лютого, не кажучи вже про 2014 рік. А все це дуже важливо зберегти, аби Росія не змогла маніпулювати фактами. І, аби все, що ми пережили не було марним”, – пояснює Олена Кук.

Всі свідчення-історії, викладені у відкритому доступі, зможуть використовувати журналісти, українські й іноземні розслідувачі. А також, правоохоронці, які розслідують російські воєнні злочини.